- Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про потенційну небезпеку системи безпеки Європи без участі Сполучених Штатів.
- Остаточна модель нової архітектури безпеки Європи перебуває на етапі розроблення.
- Буданов наголосив на пріоритеті задоволення внутрішніх потреб України в оборонній продукції.
- Україна розвиває виробництво нових систем перехоплення реактивних безпілотників.
- Можлива співпраця з європейськими партнерами передбачає створення спільних оборонних підприємств за межами України.
- Буданов відзначив швидкість впровадження інновацій та масштабування виробництва як ключові переваги українського оборонно-промислового комплексу.
Архітектура безпеки Європи: Концепції та ризики
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловив позицію щодо майбутньої системи безпеки Європи. Він зазначив потенційну небезпеку її функціонування без участі Сполучених Штатів. Ця заява була зроблена в ексклюзивному інтерв’ю Euronews, як інформує Censor.NET у матеріалі від .
Керівник Офісу президента України є вищою посадовою особою, відповідальною за організаційне, правове, консультативне, інформаційне та експертно-аналітичне забезпечення діяльності Президента України.
Модель нової архітектури безпеки Європи наразі не сформована. Буданов зазначив, що визначення конкретного місця України в цій системі є передчасним, оскільки загальна архітектура перебуває на етапі розроблення. Він підкреслив необхідність спочатку визначити загальну модель європейської безпеки, що дозволить надалі встановити роль кожної держави-учасниці.
Варіант функціонування європейської архітектури безпеки без участі Сполучених Штатів Буданов оцінив як «дуже поганий» та «дуже небезпечний для Європи» сценарій. Це відображає поточну залежність європейської безпеки від американських гарантій.
Розвиток оборонного потенціалу України
Виробництво перехоплювачів та експортний потенціал
Окремим аспектом виступу Буданова став розвиток українських оборонних технологій. Зокрема, йшлося про виробництво нових систем перехоплення реактивних безпілотників. Ця діяльність відображає загальну тенденцію до посилення оборонно-промислового комплексу України та його інтеграції у європейський контекст.
Країни, які вже уклали угоди з Україною в межах ініціативи Drone Deal, можуть продовжувати переговори щодо конкретних видів оборонної продукції. Проте, пріоритетом для України залишається забезпечення власних потреб. Буданов заявив, що задоволення попиту інших країн можливе лише після повного забезпечення внутрішніх запитів.
Міжнародна співпраця та локалізація виробництва
Майбутня співпраця з європейськими партнерами може включати створення спільних підприємств та виробництв за межами України. Передбачається залучення українських інженерів до таких проектів. Ці підприємства можуть функціонувати на засадах спільної власності української та іноземної сторін. Розміщення виробництва за кордоном розглядається як доцільне за умови надання Україні певних переваг.
Водночас, критично важливі технології, за оцінкою Буданова, необхідно зберігати безпосередньо в Україні. Серед ключових переваг українського оборонно-промислового комплексу він назвав швидкість впровадження інновацій та масштабування виробництва.
