Підтвердження спроможності ДБР та застереження щодо реформи
Директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексій Сухачов заявив про результати внутрішнього аудиту відомства. За його словами, аудит підтвердив спроможність Бюро виконувати покладені на нього задачі в повному обсязі. Водночас, Сухачов висловив думку, що реформа ДБР у запропонованому вигляді може призвести до знищення інституції, як зазначається у його інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Позиція керівництва ДБР щодо кампанії проти реформи
Керівник ДБР констатував активізацію кампанії проти поточної структури Бюро, яка розпочалася у грудні попереднього року. Він пов’язав цю активність з інтересами «окремих фігурантів кримінальних проваджень ДБР», які, за його твердженням, використовують медіаресурси для формування думки про необхідність реформування відомства. Ці тези, за словами Сухачова, просуваються як в українському суспільстві, так і серед європейських партнерів України.
Директор ДБР підкреслив, що Бюро не виступає проти вдосконалення роботи, але заперечує «підміну понять», коли під виглядом реформи приховуються «прагматичні інтереси». Він також послався на базові вимоги Європейського Союзу, які передбачають проведення комплексного огляду інституційного забезпечення ДБР, що відображено у відповідному розпорядженні уряду України.
Процедура аудиту та його висновки
Олексій Сухачов пояснив, що бюджет ДБР не передбачав залучення міжнародних аудиторів. З огляду на наявність чутливих кримінальних проваджень та інформації з обмеженим грифом, аудит діяльності Бюро проводила Рахункова палата. Рахункова палата є постійно діючим органом фінансового контролю, який здійснює аудит використання бюджетних коштів. За його інформацією, аудит, що охоплював відповідність процесів та елементів інституційного забезпечення ДБР вимогам законодавства, був завершений у червні поточного року, і за кожним пунктом ДБР отримало позитивну оцінку.
Наслідки гіпотетичного реформування
Керівник ДБР окреслив потенційні наслідки, які, на його думку, можуть виникнути внаслідок радикального реформування. Він зазначив, що у випадку необхідності атестації для всіх працівників ДБР, 372 тисячі розслідувань можуть зупинитися. Це, за його словами, призведе до невизначеного статусу підозрюваних та припинення проведення експертиз і слідчих дій, оскільки співробітники будуть зосереджені на питанні власного працевлаштування замість виконання поточних обов’язків.
Сухачов також згадав про підтримку з боку членів профільного комітету парламенту, які, за його словами, розуміють недоцільність проведення реформування ДБР під час воєнного стану. Таке реформування розглядається як загроза для забезпечення правопорядку у Збройних Силах України та для держави в цілому.
Тренд на перегляд інституційного забезпечення
Наведені події свідчать про загальний тренд на перегляд та обговорення ефективності роботи ключових антикорупційних та правоохоронних інституцій України. Це включає наступні офіційні кроки та заяви:
- Грудень 2025 року: Єврокомісар з питань розширення Марта Кос та віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка оприлюднили спільну заяву. У ній наголошувалося на необхідності для України реформувати ДБР, зокрема шляхом проведення незалежного комплексного перегляду інституційної структури, механізмів забезпечення доброчесності та наглядових функцій. Метою цього є оцінка доцільності подальших реформ відповідно до європейських практик та підготовка відповідного законодавства.
- 2 січня 2026 року: Президент України Володимир Зеленський доручив підготувати та направити на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо оновлення ДБР.
- Травень (2026 року): Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила про план розробки законопроєкту про реформу ДБР до кінця року та його внесення до Верховної Ради у грудні 2026 року.
- Липень (2026 року): У Верховній Раді зареєстровано три варіанти Антикорупційної стратегії, що містять пропозиції щодо перезавантаження ДБР та надання міжнародним експертам права вето при доборі кадрів.
