Ключові факти
- Дефіцит наземних роботизованих комплексів (НРК) на фронті зафіксовано від початку 2026 року.
- Централізоване постачання НРК військовим було зупинено.
- Основною причиною є відсутність НРК у класифікаторі товарів (УКТ ЗЕД), що призвело до бюрократичних перешкод та подорожчання.
- Парламент розглядає законопроєкт щодо податкових пільг для НРК.
Дефіцит постачання та його причини
З початку 2026 року військові підрозділи на передовій почали фіксувати нестачу наземних роботизованих комплексів (НРК). Централізовані механізми їх постачання припинили функціонування. Цей факт підтверджено представниками різних родів військ у коментарях для LIGA.net.
Дана ситуація ілюструє системні виклики у процесах військових закупівель. Затримки з надходженням критично важливих технічних розробок на фронт свідчать про необхідність трансформації системи закупівель. Експерти припускають, що у разі виникнення термінової потреби у придбанні нових розробок, таких як екзоскелети або гуманоїдні роботи, швидке їх постачання до війська може бути ускладненим.
Нормативна класифікація та наслідки
Ключовою перешкодою визначено відсутність НРК в українському класифікаторі товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). Про це LIGA.net повідомив Микита Штанков, член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони, яка є дорадчим органом, що здійснює громадський контроль за діяльністю відомства.
Згідно з його даними, потреба у НРК на фронті залишається значною, сягаючи десятків тисяч одиниць. Водночас, за інформацією одного зі співрозмовників LIGA.net у командуванні Збройних Сил України, у період із січня по травень за централізованими каналами було поставлено близько двох тисяч НРК. Генеральний штаб Збройних Сил України, який є головним органом військового управління, відповідальним за планування оборони, стверджує, що всі потреби були сформовані та передані своєчасно.
„Генеральний штаб міг подавати потребу, але не міг бути ініціатором рішень”, — зазначив Штанков, пояснюючи, що ініціатива щодо вирішення накопичених проблем була зосереджена між Міністерством оборони, ринком та пізніше – Верховною Радою.
Головною проблемою Штанков вважає відсутність прямого визначення НРК у податкових нормативних актах. У класифікаторі товарів зовнішньоекономічної діяльності ці комплекси відсутні.
„Доводилось оформлювати як електромобілі, спецзасоби, спецтранспорт тощо. Чим завгодно, тільки не тим, чим воно, власне, і є”, – підкреслив Штанков.
Олексій Литвиненко, виконавчий директор Асоціації „Українські роботизовані сили”, підтвердив, що НРК в УКТ ЗЕД були прирівняні до електромобілів. Він зазначив, що це „душить розвиток НРК на двигуні внутрішнього згорання” та „не має жодної логіки”.
Така класифікація була частково виправдана до 2026 року, коли в Україні діяла податкова пільга на ввезення електромобілів. Однак з 1 січня 2026 року ця пільга була скасована, що призвело до зростання вартості НРК.
„Через здорожчання комплексів, перерахунок потреб і бюрократичні процеси державні закупівлі НРК загальмували”, – констатував Штанков.
Законодавчі ініціативи та перспективи
19 травня до Верховної Ради України, яка є єдиним законодавчим органом в Україні, було внесено законопроєкт. Він пропонує звільнити від податку на додану вартість постачання НРК за державними оборонними контрактами на період дії воєнного стану.
Проте, за словами Штанкова, ухвалення цих поправок не гарантує негайного відновлення постачання на фронт.
Розробки українських виробників
Паралельно українські розробники продовжують презентувати нові роботизовані комплекси для військового застосування.
- На початку червня Міністерство оборони України допустило до експлуатації на фронті НРК Vepr українського виробництва. Цей комплекс призначений для евакуації поранених, доставлення вантажів та виконання інших завдань без ризику для особового складу.
- Українська компанія BlueBird Tech оголосила про модернізацію НРК „Бандура”, додавши додаткові камери для покращення огляду місцевості операторами.
