Заклики до демобілізації в часи війни – це не що інше, як популістська імітація. Замість цього, влада обіцяє перейти до контрактної служби з гарантованим відпочинком. Разом із тим, перемовини про зміну мобілізаційних підходів тривають, адже конфлікти з ТЦК, незважаючи на їхню невелику кількість, набирають резонансу. Це загальне завдання, яке ставить президент Зеленський перед новим міністром. Справжня проблема полягає не в кількості конфліктів, а в тому, як їх використовує ворог для дестабілізації.
Наші військові мають тримати нейтралітет у відповідь на провокації. Генеральний штаб працює над підбором офіцерів, які здатні впоратися з психологічними викликами, цю важку роботу необхідно посилити. Правозащита під час служби також не повинна ставитися під загрозу. Потрібно визнати: немає ідеальної формули для запобігання конфліктам, але ми намагаємось знайти шлях.
Тепер про контракти. Ваші спроби укласти угоду простягаються на 2-5 років. Багато мобілізованих готові підписати контракт, щоб отримати стабільність і правовий захист. Це життєва необхідність, і ми знаємо, що до лютого-березня будемо готові презентувати нову пропозицію для обговорення в парламенті. Наша мета – мінімізувати мобілізацію шляхом залучення якомога більше солдатів у контрактну службу.
Конфлікти в ТЦК не є масовими – від 1% до 5% від загальної кількості. Багато з цих інцидентів лише інформаційна маніпуляція, сформована російським штучним інтелектом. Справжня проблема у тому, що тільки що мобілізовані – найбільш вразливі до відмови служити. Це питання не лише військової служби, а й суспільських стосунків.
Що до змін у мобілізації, реальність є жорсткою: ми змушені застосовувати примусові заходи. Але це не означає, що зривати систему – єдиний вихід. Рекрутинг не може перевершити мобілізацію – це очевидно. Перевага очевидна: контрактна форма служби робить військових більш захищеними.
А тепер про студенство. Багато з них – вже далеко за чверть століття, але зловживання правом на освіту – це нова реальність. Яка різниця, скільки їм років, якщо їх мета – уникнути призову? Заклики до звільнення всіх солдатів – це чистий популізм, що лише ускладнює ситуацію.
І питання щодо виборів. Без гарантованого припинення вогню, і безпекових умов не може бути й мови про вибори. Війна не дозволяє жодного кроку назад – це невиправдано.
Нехай ті, хто запитує про вибори, усвідомлюють: війна не припиняється коментарями. Ми маємо боротися за нашу незалежність, інакше зрадимо себе! Припинення вогню – це не привід для поступок національним інтересам. Треба думати про безпеку та справжнє майбутнє!
Кожен день – це нова битва, і нам не місце для компромісів. Ми мерцем української ідентичності – віримо в перемогу і тримаємося за правду!
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
