Оперативна ситуація на Добропільському напрямку
- Російські війська розташовані менш ніж за вісім кілометрів від міста Добропілля.
- Стратегічною метою російських сил є перерізання логістичних маршрутів, що проходять через Добропілля, замість прямого штурму великих міст.
- Протягом липня та серпня фіксувалися просування та інтенсивні спроби прориву на окремих ділянках напрямку.
- 22 липня відбулася одна з найбільших спроб прориву із залученням десятків одиниць бронетехніки.
- Українські сили знищили три установки РСЗВ «Град», дев’ять танків та дві бронемашини під час зазначеної спроби.
- Напрямок характеризується значною чисельною перевагою російських військ, що оцінюється у співвідношенні приблизно один до шести.
- Постійне поповнення особовим складом та технікою дозволяє російським силам підтримувати інтенсивність атак попри втрати.
- 10 серпня військовий аналітик Роб Лі зафіксував прискорення просування російських сил у районі Добропілля, з акцентом на охоплення міста зі сходу.
- Російські війська застосовують безпілотні літальні апарати «Герань», керовані авіаційні бомби (КАБ) та FPV-дрони для ускладнення української логістики та впливу на позиції операторів дронів.
- Наступ розвивається з південного (через Білицьке, Водянське, Матяшеве, Краснопілля) та східного (через Новий Донбас, Ганнівка) напрямків.
- Метою просування з півдня є обхід укріплених териконів та вихід на висоти за населеним пунктом Новогришине для створення оперативно-стратегічного оточення Добропілля.
- Населені пункти Новий Донбас та Ганнівка розглядаються як ключові позиції для контролю східних та північно-східних підступів до міста.
- За наявними даними, російські військові фізично займають населений пункт Новий Донбас, але не контролюють Ганнівку.
Поточна військова діяльність російських сил на Добропільському напрямку ілюструє тенденцію до поступового ослаблення оборони через перерізання логістичних шляхів та обхід укріплених районів замість прямих штурмових операцій. Ця тактика спрямована на створення умов для оперативно-стратегічного оточення міста.
Динаміка просування та тактика
Російські війська знаходяться на відстані менше ніж восьми кілометрів від Добропілля. Їхньою першочерговою метою є не прямий штурм міста, а блокування ключових логістичних маршрутів, що проходять через Добропілля та забезпечують постачання ресурсів для Краматорська та Слов’янська. Як зазначається у матеріалі «Бабель», це відповідає стратегії поступового послаблення української оборони на Донбасі через перекриття постачань.
Протягом липня та серпня року російські сили демонстрували просування на окремих ділянках Добропільського напрямку, що фіксувалося моніторинговою групою DeepState. 22 липня року відбулася одна з найбільш інтенсивних спроб прориву на цьому напрямку. В операції було задіяно десятки одиниць бронетехніки. Початковий штурм виконувався мотопіхотою під прикриттям артилерії та авіації, за чим слідувало просування бронемашин з десантом та близько десяти танків. Українські безпілотні апарати нейтралізували три реактивні системи залпового вогню «Град», які забезпечували прикриття наступу, а також дев’ять танків та дві бронемашини. Внаслідок цих дій жодна зі штурмових груп не досягла запланованих позицій.
Після зазначеного штурму інтенсивність російських атак не знизилася, проте формат операцій змінився на менші за обсягом. Офіцер 1 корпусу НГУ «Азов» на псевдо «Лірик», (1 корпус НГУ «Азов» — військове формування, що виконує бойові завдання в Україні), зазначає, що російська армія має достатні ресурси для продовження наступу. За його оцінкою, на Добропільському напрямку спостерігається значна чисельна перевага російських військ над українськими, яка складає приблизно один до шести. Постійне поповнення особовим складом та технікою дозволяє російським підрозділам відновлювати боєздатність навіть після значних втрат, підтримуючи високу інтенсивність операцій.
Активізацію російських сил у районі Добропілля також відзначив 10 серпня року військовий аналітик Роб Лі (Роб Лі — експерт, що спеціалізується на аналізі військових конфліктів та стратегії). За його оцінкою, протягом останніх тижнів просування прискорилося з метою поступового охоплення міста зі сходу. Паралельно здійснюються спроби створити умови для повітряного просування. Лі зазначив регулярні удари по Добропіллю з використанням БПЛА «Герань» та керованих авіаційних бомб, а також атаки FPV-дронами на оптоволокні по населених пунктах у районі. Ці дії спрямовані, зокрема, на ускладнення української логістики та примус операторів безпілотних систем до роботи на більшій відстані від лінії зіткнення.
Безпосередньої присутності російських військових у самому Добропіллі на даний момент не фіксується, як повідомив «Лірик». Однак спостерігаються спроби проникнення малими групами до міської забудови. Українські військові виявляють та зупиняють ці спроби. Російські сили продовжують пошук слабких місць в обороні, здійснюючи тиск одночасно з півдня та сходу від міста.
Південний напрямок: обхід укріплень
З липня року російські війська наростили присутність у Білицькому. Хоча повний контроль над містом не встановлено, часткова присутність у приватній забудові та на околицях створила додаткові маршрути для просування, як зазначається у матеріалі «Бабель». Шахтна інфраструктура та залізничні колії Білицького використовуються для прихованого зосередження та накопичення піхоти, виконуючи функцію проміжного плацдарму. Звідси малі штурмові групи просуваються далі на захід, у напрямку Водянського та Матяшевого.
Наступ розвивається з району Водянського та Матяшевого. За словами офіцера, який говорив з «Бабелем» на умовах анонімності, російським військам вдалося закріпитися у Матяшевому та Краснопіллі. З цих позицій вони намагаються просуватися далі до сіл Добропілля та Новогришине.
Незважаючи на розташування цих сіл у низині вздовж річки Водяна, що робить їх потенційно вразливими для вогню з височин, російські сили свідомо йдуть на цей ризик. Ця траєкторія є єдиним способом обійти південні терикони шахт «Алмазна» та «Добропільська», які є природними та укріпленими рубежами оборони. Кінцевою метою російських військ на цьому відрізку є подолання низини та закріплення на висотах одразу за Новогришиним, які контролюють західні підступи до агломерації.
Прямий штурм міста Добропілля через щільну забудову та промислові зони призвів би до значних втрат. Тому, просуваючись через Матяшеве та село Добропілля на Новогришине, російські сили прагнуть обійти міську забудову з південного заходу, з метою оперативно-стратегічного оточення міста та вимушеного відступу українського гарнізону без залучення до виснажливих міських боїв.
Східний напрямок: контроль ключових пунктів
За два місяці року російський наступ східніше Добропілля посилився. Пріоритетними для російських сил на цьому напрямку є населені пункти Новий Донбас та Ганнівка, які розглядаються як ключові для доступу до східних та північно-східних підступів до міста, як зазначається у матеріалі «Бабель».
Ганнівка забезпечує контроль північного флангу. Це село є північно-східним передмістям Добропілля і простягається вздовж правого берега річки Бик, що відділяє його від міста. Захоплення Ганнівки дозволило б російським силам вийти безпосередньо на північно-східні околиці міста, а також просуватися вздовж річкової долини на захід для перерізання сполучення між Добропіллям та Святогорівкою. Крім того, з Ганнівки російські сили могли б вийти на північні пагорби за селом та сформувати північне «клешнеподібне» охоплення міста. Поки українські сили утримують Ганнівку, цей північний фланговий обхід залишається заблокованим.
Новий Донбас виступає як східний бар’єр та безпосередні «ворота» до міста. Його стратегічне значення пояснюється тим, що на відкритій місцевості будь-яка забудова є природним укриттям. Будинки, підвали та господарські споруди надають оборонцям можливість ефективніше утримувати позиції, а тим, хто наступає — закріплюватися. Втрата Нового Донбасу відкриває російським силам прямий шлях до східних околиць Добропілля, дозволяючи наблизитися до східних шахтних промислових зон та остаточно перерізати логістичні маршрути з цього напрямку.
Попри заяви російських військкорів про окупацію Ганнівки, офіцер, який говорив з «Бабелем» на умовах анонімності, спростовує цю інформацію. За його словами, станом на зараз російські військові не контролюють село, проте регулярно намагаються там закріпитися та перевіряють українську оборону, поступово наближаючись до Ганнівки з різних боків. Інша ситуація спостерігається у Нового Донбасу. За даними співрозмовника «Бабеля», російські військові вже фізично займають цей населений пункт.
