Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль за підсумками зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим констатував відсутність у делегації Російської Федерації бажання відмовитися від подальшої ескалації, як зазначається у матеріалі Deutsche Welle з посиланням на заяву Вадефуля в ефірі телеканалу ZDF та Tagesschau.
Ця ситуація фіксує послідовну позицію російської сторони щодо ігнорування закликів до деескалації.
Ключові факти
- Зустріч міністрів закордонних справ Німеччини та Росії відбулася на полях 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
- Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль не зафіксував готовності російської сторони до деескалації конфлікту.
- Вадефуль засудив спробу диверсії з використанням безпілотників в аеропорту Лейпцига.
- Переговорів щодо майбутнього України між міністрами не велося, оскільки це питання належить до компетенції української сторони.
- Німеччина підтвердила продовження всебічної підтримки України та збереження економічного тиску на Росію.
- Російське державне пропагандистське агентство “ТАСС” повідомило про тривалість зустрічі “трохи більше ніж 20 хвилин”.
- Попередня зустріч глав МЗС Німеччини та Росії відбулася 18 січня 2022 року.
- Дипломатичним контактам на такому рівні передувала серія заяв Російської Федерації із погрозами щодо застосування ядерної зброї.
Зустріч у Нью-Йорку: позиції сторін
Зустріч Йоганна Вадефуля, який обіймає посаду міністра закордонних справ Німеччини, та Сергія Лаврова, міністра закордонних справ Російської Федерації, відбулася на полях 81-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку. Вадефуль використав цю розмову для заклику до Росії відмовитися від курсу ескалації. Він доніс до російської делегації неприйнятність таких дій, як спроба диверсії з використанням безпілотників в аеропорту Лейпцига.
Вадефуль чітко дав зрозуміти Лаврову, що “межу було перетнуто”, та висловив очікування, що подібні інциденти не повторяться. Він також зазначив готовність Німеччини реагувати у будь-який момент. Водночас, посадовець запевнив, що переговори щодо майбутнього України не велися. Міністр наголосив, що цим питанням займаються виключно українці.
У своїй заяві Вадефуль зазначив: “Між позиціями наших урядів справді існують принципові розбіжності, про які також потрібно говорити. У часи холодної війни обмін думками та контакти між сторонами не припинялися ніколи. І я вважав за правильне саме зараз спробувати знайти першу можливість для такого діалогу”.
Очільник німецького МЗС попередив представника російської сторони про продовження всебічної підтримки України з боку Берліна та збереження економічного тиску на Росію. Він заявив: “Ця підтримка є абсолютно непохитною, і тепер Росія має сісти за стіл переговорів. Немає жодного виправдання цій війні, яка забирає безліч життів, зокрема й життів росіян, але, насамперед, мирних мешканців України”.
Проте Вадефуль визнав відсутність готовності російської делегації дослухатися до заклику розпочати переговори про завершення війни. Він констатував відсутність готовності Росії зайняти конструктивну переговорну позицію.
Російська інтерпретація та передумови
За твердженням російського державного пропагандистського агентства “ТАСС”, зустріч тривала “трохи більше ніж 20 хвилин”. На ній обговорювалися “двосторонні відносини та ситуацію навколо України”. Речниця Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова заявила, що зустріч відбулася на запит німецької сторони.
Попередня зустріч глав МЗС Німеччини та Росії відбулася в Москві. Тоді Анналена Бербок, яка обіймала посаду міністра закордонних справ Німеччини, прибула до російської столиці на тлі нарощування російських військ біля кордонів України та попереджень західних розвідок про підготовку Москви до повномасштабного вторгнення.
Відновленню дипломатичних контактів на такому рівні передувала серія заяв Російської Федерації, що містили ядерні погрози на адресу європейських країн. 10 вересня заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв погрожував “стерти Литву з карти світу” у випадку розміщення на її території ядерної зброї. Він також висловив переконання, що НАТО не застосує статтю 5 про колективну оборону.
Наступного дня, 11 вересня, речник Кремля Дмитро Пєсков виступив із погрозами на адресу Вільнюса. Він заявив, що у разі розміщення ядерного арсеналу Литва потрапить під приціл російської ядерної зброї.
Згодом, 21 вересня, представники спецслужб трьох країн Європейського Союзу попередили про підготовку Москви до посилення провокацій проти країн НАТО.
25 вересня російське державне агентство “РИА Новости” опублікувало матеріал із погрозами завдати удару по Литві, обіцяючи їй “коротку СВО”. Того ж дня радник російського правителя Володимира Путіна політолог Сергій Караганов в телеефірі закликав готуватися до застосування зброї масового ураження. Він заявив: “Європа – джерело головних бід людства і головних бід Росії. Ядерну війну в Європі можна елементарно виграти… Не хотілося б до цього дійти. Але ми маємо бути до цього готові, і вони повинні це знати”.
