- Дипломатичний конфлікт між Україною та Південною Кореєю виник через розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.
- Ця подія змінила обережну підтримку Києва з боку Сеула на відкриту критику.
- Південна Корея засудила дії Росії, приєдналася до західних санкцій та зобов’язалася надати Україні пакет підтримки у розмірі 100 мільйонів доларів.
- Водночас Сеул відмовився від надання прямої військової допомоги, дотримуючись політики непостачання летальної зброї країнам у стані війни.
- президент України Володимир Зеленський повідомив про передачу військовополонених під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН.
- президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну у порушенні домовленості про нерозголошення.
- Українська сторона заперечила існування угоди про конфіденційність, що, за заявою Сеула, підірвало взаємну довіру.
- За версією Сеула, Україна наполягала на конфіденційності, а згодом розкрила інформацію без попередніх консультацій, попри наявність домовленості.
Контекст відносин: обережна підтримка та дипломатичні пріоритети
Позиція Сеула щодо конфлікту в Україні
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея засудила дії Москви, приєдналася до західних санкцій та в липні пообіцяла надати пакет підтримки на суму 100 мільйонів доларів. Водночас країна дистанціювалася від прямих бойових дій, відмовляючись надавати пряму військову допомогу Києву. Ця позиція відповідає практиці Південної Кореї не постачати летальну зброю державам, що перебувають у стані війни.
Внутрішні та зовнішні чинники політики Південної Кореї
До повномасштабного вторгнення Росія була одним із найбільших торговельних партнерів Південної Кореї. Крім того, як зазначається у матеріалі The Guardian, уряд Лі Чже Мьона прагне покращити відносини з Пхеньяном. Конфлікт, пов’язаний з північнокорейськими військовополоненими, спричинив зміну обережної підтримки Києва на відкриту критику, переважно з боку соратників Лі Чже Мьона. Так, Кім Бьон Джу, депутат від Демократичної партії, що є провідною опозиційною силою в Південній Кореї, заявив про відсутність «ні причин, ні необхідності» підтримувати Україну. Він також закликав уряд «негайно» переглянути питання надання допомоги.
Хроніка подій: розголошення та звинувачення
Заява Президента України
президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН, головному дорадчому, нормотворчому та представницькому органі Організації Об’єднаних Націй, повідомив про передачу Південній Кореї двох військовополонених із КНДР. Він уточнив, що передача відбулася нещодавно.
Реакція Південної Кореї та звинувачення у порушенні домовленостей
президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення. Він заявив, що питання репатріації цих осіб є «надзвичайно чутливим» та «пов’язаним із дипломатією та національною безпекою» Південної Кореї.
Ескалація розбіжностей: питання конфіденційності
Заперечення України та відповідь Сеула
Згодом українські ЗМІ з посиланням на джерело в Офісі президента повідомили, що українська сторона заперечує існування угоди про конфіденційність із Сеулом. Південнокорейська адміністрація, у свою чергу, заявила, що таке заперечення «серйозно підриває» взаємну довіру та завдає шкоди дружнім відносинам між країнами.
Позиції сторін щодо конфіденційності
За словами представників Сеула, український уряд сам наполягав на конфіденційності передачі, побоюючись внутрішньої критики через втрату можливості обміняти північнокорейських військовополонених на українських. Сеул нібито погодився на конфіденційність, враховуючи безпеку військовополонених та їхніх родин, а також дипломатичні й безпекові питання. Водночас представник адміністрації президента Південної Кореї заявив, що президент Зеленський оприлюднив інформацію про передачу без попередніх пояснень чи консультацій, попри, за твердженням Сеула, наявність взаємної домовленості. Агентство Korea JoongAng Daily, посилаючись на високопоставленого представника адміністрації президента Південної Кореї, повідомило, що Україна заздалегідь інформувала Південну Корею про намір президента Володимира Зеленського згадати двох військовополонених із КНДР під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН, попри попередню домовленість не робити цього. За його словами, українська сторона повідомила Сеул дипломатичними каналами та попросила поставитися до цього з розумінням.
Цей інцидент демонструє складнощі у підтримці міжнародних коаліцій за наявності внутрішніх політичних пріоритетів.
