Еволюція безпілотного апарата «Гербера»: збільшення дальності та бойового потенціалу

Безпілотний апарат "Гербера-2" та його компоненти

  • Російська Федерація почала застосовувати збільшену версію безпілотника «Гербера».
  • Дальність польоту цієї модифікації може сягати 1200 км.
  • Вага бойової частини апарата становить до 25 кг.
  • Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) опублікувало інтерактивну 3D-модель апарата та його складових.
  • Початково «Гербери» розроблялись як хибні цілі для перевантаження протиповітряної оборони.
  • Виявлено осколково-фугасну запалювальну бойову частину ОФЗБЧ-10 вагою 10 кг.
  • Безпілотник оснащений двоциліндровим двотактним двигуном.
  • Електронна система «Гербери-2» включає оновлений польотний контролер та 12-канальну навігаційну систему «Комета».
  • Найбільше компонентів у новій «Гербері-2» виробництва китайських (вісім) та американських (чотири) компаній.
  • Зафіксовано численні випадки порушення повітряного простору європейських країн російськими дронами.

Застосування та еволюція безпілотного апарата «Гербера»

Російська Федерація розпочала застосування збільшеної версії безпілотного апарата «Гербера». Ця модифікація має потенційну дальність польоту до 1200 км, а її бойова частина може досягати ваги 25 кг. Інформація про це, а також інтерактивна 3D-модель апарата, його складові та електронна компонентна база, були оприлюднені Головним управлінням розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) – центральним органом військової розвідки України.

Як зазначається у матеріалі news.liga.net, початково безпілотні апарати «Гербера» розроблялися як хибні цілі. Їхнє призначення полягало у перевантаженні української протиповітряної оборони. Перші модифікації виконували функції розвідника та дрона-камікадзе. Однак, за даними ГУР МО, оснащення цих апаратів поступово ускладнювалося, наближаючись за характеристиками до компонентів дорожчих безпілотників типу «Герань».

Постійна модернізація Російською Федерацією безпілотних систем є частиною ширшої стратегії розширення можливостей для дистанційного ураження цілей та створення регіональної дестабілізації. Цей процес перетворює відносно дешеві хибні цілі на далекобійні апарати з бойовою частиною, що розширює географію потенційних ударів та створює додаткову загрозу не тільки для України, а й для країн Європи.

Технічні характеристики «Гербери-2»

Новий російський безпілотний апарат має розмах крил 3 м та довжину фюзеляжу 2,6 м. Збільшений паливний бак об’ємом 63 л забезпечує можливість подолання відстані до 1200 км. У дослідженому зразку була виявлена осколково-фугасна запалювальна бойова частина ОФЗБЧ-10 вагою 10 кг, а також окремі мішки із запалювальною сумішшю. Загалом апарат здатний нести бойову частину вагою до 25 кг.

Збільшена дальність польоту розширює географію застосування «Гербери-2» за межі України, як зазначає ГУР МО. Прикладом цього є виявлення безпілотника саме цього типу з бойовою частиною в середині вересня на балтійському узбережжі Польщі.

Безпілотник оснащений двоциліндровим двотактним двигуном. За оцінкою ГУР МО, цей двигун фактично є половиною двигуна від «Герані-2», виробництво якого локалізовано в російській Алабузі.

Компонентна база та походження елементів

Електронна система «Гербери-2» включає оновлений польотний контролер, 12-канальну навігаційну систему «Комета», mesh-модем китайської компанії Shenzhen Sinosun Technology та блок обробки відео «Сосиска» на базі китайського мікрокомп’ютера Coke Pi.

Аналіз компонентної бази нової «Гербери-2» показує наявність восьми компонентів виробництва китайських компаній та чотирьох компонентів виробництва американських компаній.

Контекст розвитку безпілотних систем

Модернізація безпілотних апаратів є постійним процесом. Сергій (Флеш) Бескрестнов, радник президента з оборонних технологій, інформував, що російські реактивні безпілотники «Герань-5» вже здатні розвивати швидкість до 1000 км/год.

Полковник Олександр Заруба, військовослужбовець, у коментарі LIGA.net повідомив, що на дрони Shahed-136 («Герань-2») встановлюються не тільки міни та безпілотники, а й ракети проти повітряних цілей.

Паралельно з цим, російські дрони регулярно порушують повітряний простір країн Європи, зокрема Польщі, Молдови та Румунії. Президентка Молдови Мая Санду зазначила, що з початку зафіксовано 39 випадків порушення повітряного простору її країни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ...

Прокрутка до верху

У ВАС Є ПИТАННЯ?