Загальний огляд подій (понеділок)
- За підсумками жовтня 2026 року, війська Російської Федерації втратили більше території (167,14 квадратних кілометрів), ніж захопили (139,85 квадратних кілометрів), згідно з аналізом Інституту вивчення війни (ISW).
- 2026 року зафіксовано найбільші добові втрати російських військових за період повномасштабної війни — 2,5 тисячі осіб, як повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
- Протягом жовтня 2026 року російські війська застосували понад 4 тисячі реактивних безпілотників, близько 150 балістичних та 80 крилатих ракет для ударів по Україні.
- У ніч проти 2026 року Україна зазнала атаки 193 ударними БпЛА, з яких 154 було збито або подавлено.
- Після атак на енергетичну інфраструктуру 2026 року зафіксовано перебої з електропостачанням у дев’яти областях України та екстрені відключення у Києві та Київській області.
- 2026 року офіційний додаток «Повітряна тривога» зазнав кібератаки, що призвело до розсилки хибних сповіщень.
- Під час гуманітарної операції в Олешках Херсонської області українські підрозділи дотримувалися режиму припинення вогню, тоді як російські війська використали паузу для посилення своїх позицій.
- Президент України Володимир Зеленський подякував Меланії Трамп за координацію гуманітарної операції в Олешках та висловив сподівання на подальше сприяння.
- Володимир Зеленський заявив про готовність України припинити атаки на російські нафтопереробні заводи у відповідь на припинення атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру або постачання систем Patriot.
- Видання The Wall Street Journal повідомило про пропозиції США щодо відновлення транзиту російського газу до Європи через Україну, що передбачає використання американського посередника.
- Європейські союзники висловили побоювання щодо можливого посилення тиску Дональдом Трампом на НАТО у випадку поразки Республіканської партії на проміжних виборах до Конгресу.
- Понад 30 українських журналістів звернулися до західних медіа із закликом не замовчувати війну та не поширювати наративи про нібито небажання України до миру.
Військовий контекст: динаміка фронту та втрати
Інститут вивчення війни (ISW), аналітичний центр, що спеціалізується на військових дослідженнях, у підсумковому аналізі за жовтень 2026 року зафіксував втрату ініціативи та наступального потенціалу російськими військами на значній частині фронту. За даними аналітиків, протягом жовтня 2026 року війська Російської Федерації втратили 167,14 квадратних кілометрів території, тоді як захопили 139,85 квадратних кілометрів. Це призвело до чистої втрати 27,29 квадратних кілометрів. Обмежені успіхи були досягнуті лише в Сумській та Запорізькій областях, тоді як у пріоритетній для РФ Донецькій області території були втрачені.
OSINT-проєкт DeepState, що займається збором та аналізом відкритих даних, доповнив ці відомості, зазначивши збільшення площі контролю російськими окупаційними силами на 4,84 квадратних кілометри поблизу населених пунктів Гуляйпільське та Гірке Запорізької області. Водночас, площа сірої зони на цих ділянках скоротилася на 2,44 квадратних кілометри.
Генеральний штаб Збройних сил України, центральний орган управління військами, повідомив про рекордні добові втрати російських військових. 2026 року було знешкоджено 2,5 тисячі російських окупантів, що є найвищим показником за період повномасштабної війни. Попередній рекорд у 2 250 осіб було встановлено 2026 року, а до цього — 2 200 окупантів . Загалом, жовтень 2026 року став місяцем найбільших втрат для армії РФ, досягнувши 54 400 убитих та поранених.
Фіксація таких втрат свідчить про інтенсифікацію бойових дій та їх наслідки для особового складу.
Атаки на інфраструктуру: повітряні удари та їх наслідки
Юрій Ігнат, начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ, відомства, відповідального за повітряну оборону України, навів дані про застосування російськими військами понад 4 тисяч реактивних безпілотників, близько 150 балістичних та 80 крилатих та авіаційних ракет для ударів по Україні протягом жовтня 2026 року. За його уточненням, було використано майже 360 боєприпасів типу Бандероль/Дань-Т, 4740 звичайних безпілотників (зокрема Shahed, Гербера, Пародія) та понад 4000 реактивних БпЛА. Значна частина цих цілей була збита українською ППО.
У ніч проти 2026 року російські війська атакували Україну 193 ударними БпЛА різних типів, серед яких 75 були реактивними. Станом на 08:00, протиповітряною обороною було збито або подавлено 154 російських БпЛА. Атаки були спрямовані на Одесу, Вінниччину, Харківщину, Кропивницький. Під Харковом, у селі Васищеве Безлюдівської громади, зафіксовано 12 постраждалих внаслідок удару по п’ятиповерхівці. У Кропивницькому районі відбулося влучання в одне з транспортних підприємств, що спричинило пожежу. В Одесі четверо поранених, зазнали ураження об’єкти інфраструктури. Протягом дня російські реактивні безпілотники атакували Васильків під Києвом, де базується одна з українських авіаційних бригад.
Протягом 2026 року ворог продовжував атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру України. Це призвело до перебоїв з електропостачанням у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Кіровоградській, Рівненській, Одеській та Харківській областях, як пояснили в Укренерго. У Києві та Київській області вранці було запроваджено екстрені відключення світла та перебої у роботі метрополітену та міського електротранспорту. Рух поїздів метро на «зеленій» лінії було відновлено до обіду.
Інформаційний простір: кібератака та медійна дискусія
2026 року офіційний додаток «Повітряна тривога» «ймовірно піддався ворожому впливу», що означає кібератаку. Це сталося після того, як близько 22:50 у неділю користувачі додатку отримали хибні сповіщення про радіаційну, хімічну небезпеку та загрозу вуличних боїв. Повітряні сили ЗСУ, що є центральним органом управління військами, заперечили наявність радіаційної загрози. Наразі сповіщення в додатку надходять у звичному режимі, відображаючи жовтий (загроза дронів) та червоний (масована атака) рівні небезпеки. Юрій Ігнат з Повітряних сил ЗСУ запевнив, що кібератака не вплинула на роботу Сил безпеки та оборони України.
Після інциденту з українським додатком, у Російській Федерації також було заявлено про злам застосунку їхнього МНС, користувачі якого отримували повідомлення про ядерну загрозу, зокрема про «запуск ядерних боєголовок на носіях P1-SUN». Цей інцидент відображає тенденцію до використання інформаційного простору як додаткового поля конфлікту.
Понад 30 українських журналістів записали відеозвернення до колег із західних медіа, закликаючи не замовчувати війну Росії проти України та не поширювати наративи про те, що Україна нібито не прагне миру. Автори звернення наголосили, що обстріли, руйнування та вбивства цивільних тривають, незважаючи на зростання віри у швидке завершення чи заморожування конфлікту. Вони висловили обурення публікаціями, які перекладають відповідальність за війну на Україну, порівнюючи заголовки про «небажання миру» з психологічним насильством.
Гуманітарні операції та дипломатичні маневри
Підрозділи Сил оборони України дотримувалися режиму припинення вогню під час гуманітарної операції в Олешках на Херсонщині, діючи в межах досягнутих домовленостей. Це дозволило доставити гуманітарні вантажі та організувати виїзд українців на підконтрольну Україні територію, як повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Водночас, російські війська використали гуманітарну паузу для посилення своїх позицій. Українські військові зафіксували ротацію російських підрозділів, укріплення позицій, розширення антидронових засобів та нарощування логістики. Азад Сафаров, головний продюсер Sky News в Україні, заявив, що телеканал отримав ексклюзивний доступ до моніторингу евакуації з Олешок з повітря. За його словами, відео з БпЛА зафіксувало переміщення важкої техніки та запасів російськими військовими ще до початку евакуації, скориставшись режимом припинення вогню. Епізод в Олешках демонструє використання гуманітарних механізмів для досягнення військових цілей.
Дмитро Лубінець, український омбудсмен, що є Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, повідомив, що Україна та РФ домовилися не стягувати та не переміщувати військову техніку, а також визначили відповідальних представників для контролю за дотриманням цих зобов’язань. Лубінець зазначив, що зафіксована на відео російська техніка, маркована червоними хрестами, переміщалася для розмінування, що було підтверджено російською стороною. Він заявив про відсутність доказів розміщення зброї під прикриттям режиму тиші. Також було пояснено, що в межах домовленостей обидві сторони не оголошують кількість осіб, які виїхали до Росії чи в Україну.
2026 року, після закінчення режиму припинення вогню, російські війська атакували передмістя Херсона. Дрон влучив у будівлю одного з медзакладів, повідомив Ярослав Шанько, заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації. Внаслідок удару пошкоджено кілька приміщень, постраждалих не зафіксовано. Під час дії режиму тиші в Олешках вдалося забрати тіла загиблих. Україна домовляється щодо їх повернення за принципом репатріації військовослужбовців.
Президент України Володимир Зеленський подякував першій леді США Меланії Трамп за координацію гуманітарної операції в Олешках та висловив сподівання, що вона сприятиме досягненню інших локальних перемир’їв в Україні. Водночас, Дмітрій Пєсков, речник Кремля, запевнив, що планів щодо проведення нових гуманітарних операцій за прикладом місії в Олешках наразі немає.
Міжнародні переговори: Україна, США та енергетична безпека
Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності відвертої комунікації з американським лідером Дональдом Трампом щодо реальної ситуації в Україні, зазначивши, що США не повинні допомагати Росії. В інтерв’ю Fox News він заявив, що не вважає відвертість із партнерами проблемою. Запропонований механізм ілюструє спробу України пов’язати питання безпеки з економічними інтересами партнерів.
Володимир Зеленський також заявив, що Україна продовжуватиме завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, якщо РФ не припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Він зазначив, що українська сторона неодноразово обговорювала це питання з президентом США та його командою. Зеленський запропонував альтернативу: постачання Україні ракет Patriot для захисту енергетичної інфраструктури за рахунок України, висунувши умову: «Якщо ви хочете, щоб ми протягом одного місяця не атакували їхні нафтопереробні заводи, надайте нам Patriot на один місяць».
The Wall Street Journal, американське ділове видання, повідомило з посиланням на американських, європейських та українських чиновників, що США підтримують відновлення поставок російського природного газу до Європи через українські трубопроводи. Ця ідея, висунута посланцями США Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом у вересні, передбачає продаж російського газу через американського посередника для обходу європейських санкцій. Згідно з чинним законодавством ЄС, закупівлі російського газу мають бути припинені до кінця 2027 року, а лідери найбільших європейських країн не зацікавлені у відновленні залежності від російських енергоносіїв. Видання зазначило, що план було відкладено після того, як Україна припинила удари по російських НПЗ під тиском Дональда Трампа, тоді як РФ продовжувала атакувати енергетичну інфраструктуру України. Ця пропозиція відображає прагнення до переформатування енергетичних потоків в умовах геополітичної напруги. У Кремлі заявили, що відновлення транзиту російського газу до Європи через Україну наразі неможливе, але не виключили розгляд цього питання у майбутньому.
Геополітичні ризики: вплив внутрішньої політики США
Видання Politico повідомило про побоювання європейських союзників, що Дональд Трамп може посилити тиск на НАТО, якщо Республіканська партія зазнає поразки на проміжних виборах до Конгресу. Європейські країни готуються до найгіршого сценарію, побоюючись, що втрата контролю над Конгресом може спонукати Трампа до активніших дій у зовнішній політиці, де президент має більше повноважень. За припущеннями дипломатів, одним із таких кроків може стати виведення кількох тисяч американських військових із Європи або пов’язування їхньої подальшої присутності зі згодою європейських країн на мирну угоду щодо України, підтримувану Вашингтоном. Побоювання європейських країн відображають потенційний вплив внутрішньополітичних процесів США на міжнародні безпекові альянси.
