1 березня, під покровом ночі, Іран з усіх сил намагається продемонструвати свою силу, випускаючи балістичні ракети по військових базах в Іраку та Йорданії, де перебувають солдати Бундесверу. Це не просто атака – це виклик. Іранські війська без вагань обрали метою багатонаціональну базу поблизу Ербіля, а також німецьку військову базу Аль-Азрак в Йорданії. Безпосередня загроза не змусила довго чекати – ракети та безпілотники намагалися знайти жертву, але система протиповітряної оборони відреагувала: німецькі солдати залишилися неушкодженими. Американський військовий отримав лише незначні поранення від уламків. Яка іронія, що стільки зусиль виявилося марними, адже ці удари свідчать про готовність Ірану стати на боротьбу з усіма, хто став на його шляху.
Ця агресія – не проста справа. Іран офіційно оголосив про свою безпрецедентну військову відповідь на ліквідацію Алі Хаменеї – символу сили, тиранії та боротьби. Днем тоді ж були випущені ракети по британських військових базах на Кіпрі. Важкі удари продовжують падати на ОАЕ, Саудівську Аравію, Катар, Бахрейн, поки іранські ракети націлені на Ізраїль. Йде війна без жалю.
Але це ще не все. Іран, втрачаючи стриманість, атакує своїх сусідів ще з 28 лютого, коли міжнародний аеропорт Кувейта зазнав удару від іранського безпілотника, внаслідок чого кілька осіб отримали поранення. Напад на військові об’єкти США у Бахрейні, Катарі, ОАЕ, Кувейті та Саудівській Аравії став навіть не новиною – це тенденція, яка веде до об’єднання останніх із США та Ізраїлем у боротьбі проти Ірану.
Ця війна – не просто конфлікт за території. Це боротьба за правду, за справедливість, за ненависть до безвідповідальності. Страшна реальність, яка змусила світ усвідомити всю серйозність ситуації. Тепер усі, хто вважає себе сильними, повинні взяти на себе відповідальність за свої дії.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
