Державне агентство PlayCity закінчило свою справу. Конкурс на лотерейні ліцензії завершився, але звична табличка на дверях не змінюється. «М.С.Л.», «Патріот» та «Українська національна лотерея» – знову ті ж самі гравці, які вже довели свою здатність виживати в «сірій» зоні. Справжній перезавантаження? Питання риторичне.
Невже ви думали, що щось зміниться? Оператори, які багато років перебували в тіні, тепер влаштовують виставу під гаслом «прозорість». Лотерейний ринок, який десятиліттями ігнорував правила, тепер всього лише намагається прилаштуватися під нові вимоги. Десять днів на подачу заяви. Ще десять на сплату. Мета – легалізація, чи нова маска для старого обману? Ліцензія вартістю 28 тисяч мінімальних зарплат, і, знову ж таки, одні і ті ж гравці.
Голова податкового комітету Верховної Ради – Данила Гетманцев натякає на простоту цього процесу. «Без жодної інтриги» – і ми маємо право запитувати, а чому дванадцять років безкарності раптом закінчилися? Чи це не просто черговий крок до збереження старої системи?
«М.С.Л.», заснована у 1998 році, продовжує тримати в руках більшість лотерей. Її команда, в особі Георгія Ложенка та Маркоса Шіапаніс, давно отримала етикетку «впливові». Хто тепер може похвалитися справжньою незалежністю?
А УНЛ? Контроль з Гонконгу, реальні власники в тіні. Конфлікт інтересів з колишніми депутатами від «Європейської солідарності» – звичні зідзвони в темряві фінансів. І «Патріот»? Історія зміни власників – параноїдна гра шахів, де виграють лише ті, хто має вплив.
Цей конкурс – не перезавантаження. Це формальна перевірка, за якою стоїть старий порядок. Ми стоїмо на порозі стратегії, що розподіляє прибутки, замість того, щоб бути справжньою альтернативою. Чи зможе система коли-небудь змінитися, якщо ми не ставимо під сумнів її підвалини?
Першоджерело: https://www.zaxid.net/
