- Систематичні удари Сил оборони України по об’єктах логістики та інфраструктури на тимчасово окупованій території Криму призвели до дестабілізації її функціонування.
- Ці дії спричинили паливно-енергетичну кризу та порушення логістичних ланцюгів, викликавши транспортний колапс на початку туристичного сезону.
- Окупаційна адміністрація Криму 26 червня оголосила про введення режиму надзвичайної ситуації.
- Аналіз The Wall Street Journal від 26 червня вказує на перетворення Криму з активу на стратегічний тягар для РФ.
Загострення ситуації на півострові
Дестабілізація Криму розглядається як зміна його статусу з «перлини імперії» на «пасив», як зазначається у матеріалі The Wall Street Journal. Це відхиляє наративи РФ про «історичне досягнення», що поширювалися після анексії території у 2014 році. Посилені українські атаки вплинули на функціонування півострова, спричинивши кризу паливно-енергетичного забезпечення та транспортний колапс. Ця обставина стала підставою для введення надзвичайної ситуації на півострові 26 червня, про що заявила окупаційна адміністрація.
Нове загострення конфлікту в Криму, що має для президента РФ Володимира Путіна особисте та політичне значення, надає Україні додаткові переваги на полі бою, пише WSJ.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк підкреслює: «Для Путіна Крим перетворюється з активу на пасив. Це було його головне досягнення, але він не в змозі контролювати ситуацію. З 2014 року росіяни перетворили Крим на гігантський військовий об’єкт. Але якщо військовий об’єкт опиняється в ізоляції, він стає проблемою». Ця ситуація вказує на зміну стратегічної ролі півострова.
Політичний та операційний контекст
Дестабілізація ситуації в Криму відбувається у період політичної чутливості для Володимира Путіна – за кілька місяців до парламентських виборів. Ці вибори стануть першими, які Москва проводитиме з початку повномасштабної війни. Хоча їхній результат переважно формальний, спрямований на закріплення влади партії «Єдина Росія», передвиборча кампанія посилює політичну напругу в країні. Невдоволення через дефіцит палива у цей період зростає, як вказує матеріал.
Джерела, обізнані із ситуацією, зазначають, що протягом останнього року російські генерали надавали президенту РФ надто оптимістичні оцінки ситуації на полі бою. Це впливало на рішення щодо продовження війни. Натомість, здатність України ізолювати Крим за допомогою нових технологій безпілотників стала стратегічною несподіванкою, пише WSJ.
Лінас Коялас, виконавчий директор Центру геополітичних та безпекових досліджень у Литві, коментує: «Росіяни не очікували, що вразливість Криму стане головною темою обговорення через 4,5 роки після початку повномасштабного вторгнення. Крим був перлиною серед досягнень Путіна, що демонструвала імперські амбіції Росії, але Україна має ініціативу і продовжуватиме нею користуватися». Посилення ударів України по мостах, портах та залізниці в Криму може передувати подальшим наступальним діям. Півострів перебуває на межі майже повної ізоляції, заявляє Аліна Фролова, заступниця голови Центру оборонних стратегій у Києві – організації, що здійснює аналіз оборонної політики.
Наслідки для місцевого населення та інфраструктури
Місцеві мешканці Криму фіксують погіршення ситуації. Наразі єдиний спосіб заправити автомобіль на півострові – придбати бензин на чорному ринку у військових за завищеною ціною. У деяких районах Криму фіксується нестача хліба, цукру та інших базових товарів, як повідомляє WSJ. У багатьох банкоматах відсутні готівкові кошти, а магазини та торгові центри обмежили або припинили свою роботу.
26 червня Сергій Аксьонов, особа, що обіймає посаду так званого глави Криму, оголосив режим надзвичайної ситуації на півострові, починаючи з 13:00. Він заявив, що цей крок необхідний переважно для вирішення економічних завдань. Цьому рішенню передували масштабні відключення електроенергії та посилення паливної кризи в Криму. Представники окупаційної адміністрації півострова також заявляли про закриття дитячих таборів та зрив туристичного сезону.
