- У ніч проти 29 вересня Російська Федерація здійснила комбіновану атаку на Київ із застосуванням балістичних ракет та різних типів безпілотних літальних апаратів.
- Унаслідок ударів зафіксовано пошкодження в Солом’янському, Голосіївському, Оболонському та Печерському районах столиці.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка перейшов на дистанційний формат роботи та навчання з 29 вересня до 16 жовтня.
- Президент України Володимир Зеленський повідомив про ураження десяти областей країни.
- Силами протиповітряної оборони було збито одну протикорабельну ракету «Циркон»/«Онікс», дві балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400 та 106 зі 152 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів-імітаторів «Пародія».
Масштаб та характер повітряної атаки
У ніч та зранку 29 вересня Російська Федерація здійснила комплексну повітряну атаку на територію України. За інформацією, наданою Президентом України Володимиром Зеленським, удари були нанесені по десяти областях, включаючи Київську, Одеську, Дніпропетровську, Харківську, Сумську, Донецьку, Запорізьку, Житомирську, Волинську та Рівненську.
У Києві фіксувалися влучання та падіння уламків в Солом’янському, Голосіївському, Оболонському та Печерському районах. Ця подія є частиною тривалого тренду нанесення ударів по цивільній інфраструктурі.
Наслідки для столичної інфраструктури та житлового фонду
Внаслідок атаки було пошкоджено низку об’єктів. Зокрема, у Солом’янському районі зафіксовано пошкодження двох приватних житлових будинків, а також влучання та пожежу в одному з корпусів навчального закладу. Уламки ракети впали у дворі будинку, а також сталося влучання в адміністративну будівлю об’єкта інфраструктури без займання, як повідомив мер Києва Віталій Кличко.
У Голосіївському районі падіння уламків спричинило загоряння на даху п’ятиповерхового житлового будинку, про що інформувала Київська міська військова адміністрація (КМВА) — орган, що здійснює управління містом Києвом в умовах воєнного стану. У Печерському районі пошкоджено та загорілася триповерхова нежитлова будівля.
Додатково, за даними Президента Зеленського, в Києві було пошкоджено депо станції Київ-Пасажирський, дата-центри та бізнес-центри.
Вплив на життєдіяльність міста
У зв’язку з наслідками атаки та повітряними загрозами, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, як зазначається у матеріалі nv.ua, перейшов на дистанційний формат роботи та організації освітнього процесу з 29 вересня до 16 жовтня. Також відбулися зміни в роботі міського транспорту: низка маршрутів тролейбусів та автобусів на вулиці Жилянська та проспекті Степана Бандери змінили рух, а робота міської електрички була тимчасово призупинена.
Дії протиповітряної оборони
Згідно зі зведенням Повітряних сил Збройних Сил України, у ніч проти 29 вересня Російська Федерація атакувала:
- однією протикорабельною ракетою «Циркон»/«Онікс», яку було збито;
- двома балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400, обидві збиті;
- 152 ударними БпЛА типу Shahed (з яких 82 були реактивними), «Гербера» та дронами-імітаторами типу «Пародія». 106 з них було збито.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат підтвердив інформацію щодо збиття всієї балістики.
Хроніка подій та попередній контекст
Хронологія повітряних тривог у Києві 29 вересня фіксувала періоди загрози та відбоїв. Перша повітряна тривога через загрозу дронів була оголошена о 01:33, після чого Повітряні сили повідомили про масовану атаку столиці балістикою та низку вибухів. Наступні тривоги оголошувалися о 02:03, 02:43, 04:40 та 06:00 через загрозу дронів, з відбоями о 05:15 та 06:53. Остання тривога розпочалася о 08:50 і була скасована о 09:10.
Цій атаці передувала масована дронова атака на Україну 28 вересня, основним напрямком якої була Київщина. Тоді російський реактивний БпЛА завдав прямого удару по головній будівлі Національної академії наук в історичному центрі Києва.
