- Внаслідок масованої атаки на Київ та Київську область загинули 17 осіб.
- 44 особи отримали поранення різного ступеня тяжкості.
- Основними цілями атаки стали цивільні складські приміщення та інфраструктурні об’єкти.
- Президент закликав до прискорення постачання балістичних перехоплювачів.
- Порушено кримінальні провадження за фактом воєнних злочинів.
Чергова масована атака на цивільні об’єкти є продовженням тенденції систематичного ураження невійськової інфраструктури.
Наслідки атаки: людські жертви та руйнування інфраструктури
Внаслідок масованого удару по території Києва та Київської області зафіксовано загибель 17 осіб. Ще 44 особи отримали поранення. Ці дані були оприлюднені президентом України Володимиром Зеленським, як зазначається у матеріалі Офісу генерального прокурора.
За інформацією глави держави, основними цілями атаки стали складські приміщення цивільних підприємств. Серед об’єктів ураження виокремлюють пивоварну компанію, склади будівельних матеріалів та об’єкти цивільної логістики. Також повідомлялося про удари по інфраструктурі та залізничній станції.
Розподіл жертв та ушкоджень за локаціями
Офіс генерального прокурора, Національний правоохоронний орган, що здійснює нагляд за додержанням законів, надав уточнену інформацію щодо постраждалих та загиблих:
- У Києві загинула одна 60-річна жінка. Поранення отримали 16 осіб, серед яких водій бригади екстреної медичної допомоги. Четверо постраждалих перебувають у тяжкому стані.
- На Київщині зафіксовано 16 загиблих та 28 поранених.
- Найбільше жертв у Броварському районі:
- У селі Квітневе внаслідок удару по території залізничної станції загинули 8 осіб, троє постраждали.
- У селі Перемога через ракетний удар по складських приміщеннях підприємства загинули двоє осіб, восьмеро отримали поранення.
- У Бучанському районі після ракетних ударів по складських комплексах загинули п’ятеро осіб, 13 постраждали.
- У Фастівському районі внаслідок удару по логістичному центру загинула одна особа, троє отримали поранення.
За даними Офісу генерального прокурора, у столиці також було пошкоджено приватний будинок, два поштові відділення, гіпермаркет, логістичний центр мережі супермаркетів, автозаправну станцію та автомобілі. Усі ці факти стали підставою для відкриття кримінальних проваджень за статтею про воєнні злочини.
Реакція Президента: вимога постачання перехоплювачів та посилення санкцій
Президент Володимир Зеленський наголосив на критичній потребі в перехоплювачах балістичних ракет. За його словами, їхня наявність могла б зберегти життя загиблих. Він закликав міжнародних партнерів не зволікати з їх постачанням.
Глава держави також звернувся до країн-партнерів із закликом щодо посилення санкційного тиску на Російську Федерацію. «Партнери, які не готові допомагати активніше з постачаннями перехоплювачів уже зараз, можуть допомогти новими санкційними кроками», — зазначив Зеленський, додаючи, що значна частина російських виробництв балістики досі не підпадає під санкції. Було акцентовано на потребі нових кроків від країн G7 та Європейського Союзу.
Контекст попередніх атак
Цей інцидент відбувся після серії масштабних атак. У ніч на російські війська здійснили комбінований удар із застосуванням 24 балістичних ракет, 4 протикорабельних ракет та 115 ударних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил, тоді було знищено 98 дронів, однак інформації про збиття ракет не надходило. У Києві тоді було зафіксовано руйнування щонайменше на семи локаціях у чотирьох районах, що призвело до пожеж на складах, руйнування приватного будинку та витоку аміаку. Масштабні пожежі на складських об’єктах у всіх районах Києва також спричинили високий рівень забруднення повітря.
