Оцінка ризиків ескалації
Президент Фінляндії Олександр Стубб висловив скепсис щодо ймовірності військового нападу Російської Федерації на країни Північноатлантичного альянсу. Ця позиція, озвучена в інтерв’ю німецькому виданню Bild, базується на аналізі розвідувальних даних та оцінці стримуючих можливостей НАТО.
Фактори стримування та розвіддані
Заяви Президента Стубба обґрунтовуються двома ключовими аспектами. По-перше, він посилається на дані розвідувальних служб. По-друге, акцентується на ефективності системи стримування НАТО, яка, за його словами, перевершує аналогічні можливості будь-якої іншої військової держави. Ця система включає звичайні збройні сили, ракетні комплекси та ядерний потенціал. Метою існування такого арсеналу є унеможливлення спроб перевірки рішучості Альянсу з боку будь-якої держави.
Водночас, Стубб підкреслив необхідність для країн-членів НАТО «готуватися до найгіршого, щоб запобігти цьому». Він відкинув попередження Міністерства оборони Німеччини та Бундесверу щодо потенційної готовності Росії до нападу на територію НАТО до 2029 року, заявивши про відсутність фактичних доказів таких намірів.
Інформаційна війна та мобілізація
Александр Стубб ідентифікував російську «інформаційну війну» як інструмент поширення страху в Європі. Метою такої стратегії є провокування дискусій у європейському суспільстві щодо ймовірності ескалації конфлікту Росією, застосування ядерної зброї та нападу на НАТО.
Президент Фінляндії окреслив обмеженість можливостей Росії щодо подальшої ескалації. Єдиним механізмом, який залишається у розпорядженні Кремля для значної ескалації, є мобілізація. Проте, як зазначив Стубб, широкомасштабна мобілізація матиме суттєві внутрішньополітичні наслідки для Росії.
Ця оцінка корелює з даними щодо втрат російської армії в Україні. За словами Стубба, щомісячні втрати становлять від 30 000 до 35 000 військовослужбовців, тоді як рекрутинг досягає лише близько 27 000 осіб на місяць. Така динаміка, за його твердженням, свідчить про скорочення чисельності армії та погіршення ситуації, що робить напад на нову країну «вкрай малоймовірним» через неспроможність одночасно мобілізувати сили для двох фронтів.
Міжнародні оцінки та дипломатичні зусилля
Паралельно з оцінками фінського Президента, агенція Bloomberg повідомляла про відсутність доказів підготовки Росії до конвенційного військового нападу на НАТО або будь-яку з країн Балтії, за даними європейських офіційних осіб. Ця інформація спростовувала припущення про те, що візит директора Центрального розвідувального управління США (ЦРУ), організації, відповідальної за збір та аналіз розвідувальної інформації, Джона Реткліффа до Москви був присвячений саме запобіганню атаці на НАТО.
За інформацією джерел видання, обізнаних із ситуацією, під час візиту Реткліффа, ймовірно, обговорювалися питання припинення війни проти України, підтвердження зобов’язань НАТО за статтею 5 у разі потенційного нападу, а також ситуація щодо конфлікту з Іраном. Bloomberg зазначило, що європейські чиновники не отримували від США детальної інформації про зустріч Реткліффа, і їхні оцінки ґрунтувалися на власних розвідувальних даних та розумінні стандартних практик США.
Президент США Дональд Трамп також заявив про відсутність стурбованості щодо можливої російської атаки на країни НАТО.
Візит директора ЦРУ до Москви
Візит Джона Реткліффа до Москви, про який стало відомо , набув широкого розголосу. Того ж дня ЗМІ повідомили про прохання США до України утриматися від ударів по Москві, Санкт-Петербургу та північних регіонах Росії на час перебування делегації. Видання Wall Street Journal припустило, що Реткліфф міг прибути до Москви з попередженням для Президента РФ Володимира Путіна на тлі розвідданих про підготовку мобілізації та можливу перевірку рішучості НАТО.
Згодом, Директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін підтвердив факт зустрічі з головою ЦРУ та назвав теми, що обговорювалися. Президент США Дональд Трамп охарактеризував візит як «напіврутинний», спростувавши чутки про його зв’язок із загрозою удару РФ по Великій Британії. Після повернення до Вашингтона Реткліфф разом з Міністром оборони США Пітом Гегсетом та Головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном відвідали Білий дім.
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов заявив, що війна в Україні не була головною темою під час візиту директора ЦРУ до Москви, як зазначається у матеріалі nv.ua.
