- Служба військової розвідки Данії прогнозує посилення гібридної війни Росії проти Заходу в найближчі місяці.
- Відомство зазначає зростання ризику обмеженого військового нападу РФ на сусідні країни НАТО.
- Данська агенція з питань стійкості підвищила рівень загрози кібератак Росії проти Данії.
Прогнози Служби військової розвідки Данії
За оцінкою Служби військової розвідки Данії, відомства, відповідального за збір та аналіз розвідувальної інформації для забезпечення національної безпеки, Росія, ймовірно, посилить свою гібридну війну проти Заходу в найближчі місяці. Ця оцінка була передана агенцією Reuters. Ці події віддзеркалюють посилення конфронтації між Росією та країнами Заходу.
Актуальність питання гібридної війни та диверсій на європейській території посилилася після інциденту на початку вересня, коли Німеччина звинуватила Росію у спробі дронової атаки в аеропорту Лейпцига. Ця подія спонукала членів Європейського Союзу закликати до нових санкцій проти Москви.
Служба військової розвідки Данії констатувала, що Росія здійснюватиме частіші атаки проти Заходу та НАТО. Прогнозуються суттєвіші наслідки для країн, проти яких ці атаки спрямовані, порівняно з минулим періодом.
Крім того, відомство заявило про існування «низького, але зростального ризику» того, що Росія розпочне обмежений військовий напад проти однієї або декількох сусідніх країн НАТО. Така атака, за оцінкою відомства, була б «відчайдушним кроком» з боку Росії і, подібно до посилених гібридних атак, потенційно могла б відбутися в найближчі місяці.
Можливі сценарії дій Росії
Керівник Служби військової розвідки Данії Томас Аренкіел під час пресконференції вказав, що такі атаки можуть включати окремі удари з використанням далекобійної зброї, зокрема дронів та ракет, по інфраструктурі, що підтримує Україну. Також можливі операції під фальшивим прапором із застосуванням безпілотних літальних апаратів (БпЛА) українського виробництва.
Аренкіел наголосив, що Російська Федерація також може розгорнути обмежену кількість військ у прикордонній зоні НАТО, потенційно під приводом «захисту» російських меншин. «Мета – не захопити країну, а розколоти НАТО», – зазначив Аренкіел.
Кіберзагрози та ширший контекст
Паралельно, Данська агенція з питань стійкості, установа, що відповідає за забезпечення готовності країни до кризових ситуацій, включаючи кібербезпеку, заявила, що Росія, ймовірно, спробує здійснити руйнівні кібератаки проти Данії. У зв’язку з цим агенція підвищила рівень загрози.
Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, раніше висловив думку про вкрай високу ймовірність атаки Росії на сусідні європейські країни, зокрема за допомогою наземної операції.
Інциденти та реакції
У середині вересня російський фрегат здійснив дії, що могли призвести до влучання сигнальних ракет по вертольоту данських Військово-повітряних сил у міжнародних водах на південь від країни. Після цього інциденту Данія прискорила надання нової військової допомоги Україні, виділивши підтримку на суму 275 мільйонів доларів США.
Також у вересні неподалік від будинку міністра оборони Данії було виявлено безпілотний літальний апарат, однак пізніше було встановлено, що об’єкт виявився аматорським БпЛА. Це не перший інцидент із дронами в країні. Восени року в Данії закривали аеропорти через невідомі безпілотники, а до навчань на данській території залучались і військові Збройних Сил України. У той період Президент Зеленський припускав, що Росія могла запускати дрони з морських танкерів.
Водночас, міністр оборони Італії, посадова особа, що очолює Міністерство оборони Італії та відповідає за військову політику країни, спростував інформацію про те, що Росія може атакувати його країну, Іспанію або Францію з моря.
