- Українські сили здійснили удари по об’єктах у Московському регіоні та Ростовській області.
- Російські війська атакували населені пункти Дніпро, Суми, Запоріжжя, Слов’янськ.
- У Чорному морі було уражено танкер FINA A, що належить до російського «тіньового флоту».
- Виявлено дефіцит наземних роботизованих комплексів у ЗСУ з початку 2026 року.
- Саміт G7 анонсував збільшення постачання систем протиповітряної оборони та далекобійних засобів.
- Збройні Сили України втратили екіпаж бомбардувальника Су-24М в авіакатастрофі на Хмельниччині.
- Зафіксовано примусову евакуацію родин з дітьми у 23 населених пунктах Синельниківського району Дніпропетровської області.
- З окупованої частини Херсонщини повернуто 13 українських дітей.
- За оцінками НАТО, загальні втрати російської армії становлять від 1,3 млн до 1,45 млн осіб, з яких близько півмільйона загиблих.
Вступ. Контекст конфлікту
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України розпочалося вранці 24 лютого 2022 року з ракетних ударів та наступу. З цього часу Сили оборони України здійснюють протидію, що призвело до ліквідації понад 1,3 мільйона російських військовослужбовців та значних обсягів техніки. Фіксація цих подій, як зазначається у хроніці LIGA.net, ведеться з 13 лютого 2022 року, що відображає еволюцію оцінки ситуації від «загрози» до факту вторгнення.
Оперативні дії: Удари по території Російської Федерації
Підтвердження українських операцій
Президент України Володимир Зеленський підтвердив факт українських ударів по цілях на території Російської Федерації, включаючи Московський регіон та інші об’єкти. Він повідомив, що «далекобійні санкції» вдруге за тиждень дісталися Московського нафтопереробного заводу, а також були уражені цілі в Ростовському регіоні та на тимчасово окупованих територіях України. Глава Міністерства закордонних справ України Сибіга, звертаючись до мешканців столиці РФ, пов’язав ці події з агресивною війною, розв’язаною їхньою країною, та порадив ставити запитання щодо припинення конфлікту президенту РФ.
Наслідки на російській території
Уночі та вранці 18 червня у різних регіонах Росії було зафіксовано атаки безпілотних літальних апаратів. Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нібито знищення понад 40 дронів, що летіли на Москву, однак підтвердив влучання у Московський нафтопереробний завод. Масштабна пожежа також виникла на нафтобазі в Ростовській області. Місцеві жителі опублікували кадри уражень в Підмосков’ї та околицях столиці РФ, включаючи нафтозавод у Капотні, який є найбільшим у Москві та вже зазнавав атак 16 травня. Вибухи також зафіксовані в місті Гуково Ростовської області, де, за заявою губернатора Юрія Слюсаря, загинула одна людина та двоє постраждали, а за даними OSINT-аналізу російського каналу Astra, горіла нафтобаза.
Морська операція: Ураження танкера
17 червня Генеральний штаб Збройних Сил України повідомив про ураження в Чорному морі танкера FINA A (IMO 9283306), який належить до російського «тіньового флоту» та використовувався для транспортування нафти в обхід міжнародних санкцій. Судно, що вийшло з Південної гавані Дарданелл під прапором Екваторіальної Гвінеї та прямувало до Новоросійська, знаходиться під санкціями України, Європейського Союзу, Швейцарії, Великої Британії та Канади. Ступінь пошкоджень уточнюється.
Атаки на українські населені пункти та цивільну інфраструктуру
Повітряні та балістичні удари
Протягом вечора 17 та ночі 18 червня російські сили атакували Україну балістичними ракетами «Іскандер-М» / С-400 та ударними безпілотниками, включаючи реактивні «Шахеди». За попередніми даними Повітряних Сил ЗСУ, було збито або придушено 4 з 7 балістичних ракет та 212 з 239 дронів. Зафіксовано влучання двох балістичних ракет та 26 ударних БпЛА на дев’ятьох локаціях, а також падіння уламків на сімох локаціях.
Дніпропетровська обласна військова адміністрація інформувала про удари по Дніпру, що призвело до пошкодження приватного підприємства та поранень чотирьох осіб. Повітряні сили ЗСУ попереджали про загрозу балістики для регіону.
У Сумській області Шосткинська громада зазнала атаки БпЛА, що спричинило влучання поблизу закладу освіти, загибель 57-річного чоловіка та поранення ще двох осіб, як повідомив начальник Сумської ОВА Олег Григоров. Також вночі 17 червня було атаковано кінноспортивну школу в Сумах, що призвело до загибелі трьох коней. Олег Григоров зазначив, що удар був спрямований на цивільний об’єкт.
На Запоріжжі ввечері 16 червня було завдано щонайменше п’ять ударів, внаслідок яких загинула одна людина та четверо отримали поранення, включаючи травми голови та контузії. Пожежі виникли в житловому будинку та торговельному центрі, пошкоджено заклад освіти та приватний будинок. Поліція Запорізької області пізніше повідомила про зростання кількості постраждалих до семи.
У Слов’янську Донецької області вранці 17 червня було поранено 60-річного чоловіка внаслідок російського обстрілу, що зруйнував цех приватного підприємства та пошкодив адмінбудівлю. 16 червня ввечері місто також зазнало обстрілу фугасними авіабомбами (ФАБ-250) та з реактивних систем залпового вогню, що призвело до загибелі трьох людей, поранення шістьох, пошкодження понад 70 приватних будинків та СТО, як повідомив начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.
У Нікополі Дніпропетровської області 16 червня FPV-дрон влучив по людях, що пересувалися дорогою, внаслідок чого загинули 87-річна жінка та її 51-річний син. Особа третьої загиблої особи встановлюється.
Людські втрати та пошкодження
У Херсоні та області 17 червня зафіксовано двох поранених: 48-річну жінку, що постраждала від дронової атаки 15 червня, та 63-річну жительку Приозерного, на подвір’я якої 11 червня влучив російський снаряд. Обидві отримали вибухові травми та контузії.
У Краматорську Донецької області вранці 17 червня російський FPV-дрон влучив у службовий автомобіль комунальників, що перевозив тверді побутові відходи. Водій автівки отримав струс мозку, черепно-мозкову травму та акубаротравму, як повідомив керівник Краматорської МВА Олександр Гончаренко.
Атаки на транспортну та логістичну інфраструктуру
Російські війська атакували автозаправні станції у Тростянецькій громаді Сумської області, де знищено АЗС та пошкоджено домоволодіння. Влада опрацьовує розгортання мобільних АЗС, повідомив мер Тростянця Юрій Бова. У Сумах також було пошкоджено сортувальний хаб Нової пошти, де зберігалося понад 13 000 відправлень загальною вартістю понад 42 млн грн.
Динаміка бойових дій та оборонні стратегії
Співвідношення втрат та ефективність підрозділів
За останні місяці спостерігається позитивна тенденція у співвідношенні втрат України та російських сил, що охоплює загиблих, поранених та зниклих безвісти. Цей показник інтегровано до рейтингу оцінки бойової ефективності підрозділів, як зазначив міністр оборони України Михайло Федоров. Він навів приклад формули: 10 втрат ворога до однієї з українського боку вважається коефіцієнтом одиниці, а ціль – 20 до одного. У травні було ліквідовано 252 росіян на квадратний кілометр, порівняно з 67 у жовтні минулого року.
Високопосадовець НАТО, за даними «Європейської правди», оцінює загальні втрати російської армії від 1,3 до 1,45 мільйона осіб, з яких близько півмільйона – убитими. Попри це, Російська Федерація не змінює своїх планів та продовжує наступальні дії, особливо інтенсивно на Покровському напрямку на Донеччині, прагнучи захопити Добропілля та Костянтинівку.
Прогнози щодо ізоляції Кримського півострова
Міністр оборони України Михайло Федоров висловив думку, що окупований Крим може фактично перетворитися на острів через системні удари по логістичній та військовій інфраструктурі Росії, що може мати несподівані наслідки для російських сил.
Розвиток наземних роботизованих комплексів
Глава одного з найбільших українських фондів допомоги військовим «Повернись живим» Тарас Чмут вважає, що наземні роботизовані комплекси (НРК) змінять глобальне розуміння війни до 2027 року, потенційно перетворюючи бойові дії на подобу відеоігор. Проте з початку 2026 року українські військові на фронті відчувають дефіцит НРК, оскільки їх централізоване постачання практично зупинилося. Основною проблемою є відсутність НРК в українському класифікаторі товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), про що повідомив член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Микита Штанков.
Протидія російським технологіям
Михайло Федоров підкреслив необхідність відстежувати технологічні кроки Росії, зокрема проєкт «Рассвет» (російська багатосупутникова система доступу, аналог Starlink). Він зазначив, що українській «оборонці» слід прогнозувати подальші дії для збереження ініціативи та забезпечення перемоги в кожному технічному циклі. Міністр також заявив про наявність багатьох «технологічних сюрпризів і новин» для російських сил у найближчому майбутньому.
Посилення оборони на лінії зіткнення
Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук повідомив, що російські війська посилюють оборону в тимчасово окупованому Криму, розглядаючи можливу висадку українського десанту як реальну загрозу. Це включає укріплення ділянок узбережжя, придатних для десантування.
Міжнародна підтримка та дипломатія
Результати саміту G7
Лідери країн G7 на саміті у французькому Евіані домовилися наростити постачання Україні систем протиповітряної оборони, перехоплювачів та посилити далекобійні можливості Сил оборони. У спільній заяві від 17 червня також зазначено готовність розглянути можливість розширення ліцензій для України з метою збільшення військового виробництва. Лідери відзначили стійкість та прогрес України на полі бою та констатували «новий імпульс».
Аналітик Національного інституту стратегічних досліджень та співзасновник Консорціуму оборонної інформації Олексій Їжак висловив думку, що частина домовленостей G7 щодо підтримки України, зокрема допомога у розробці крилатих ракет чи балістики, могла залишитися поза офіційними заявами.
Позиція Сполучених Штатів
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні на брифінгу саміту G7 заявив про зміну тону та підходу Сполучених Штатів в обговореннях війни, відзначивши «жорсткіший і реалістичніший» погляд президента Дональда Трампа на ситуацію. Ця позиція також розцінюється як «більш реалістична» щодо посилення санкційного тиску на Росію та надання додаткової допомоги Україні.
Аналітик американського центру Atlantic Council Пітер Дікінсон висловив сумнів щодо посилення тиску Трампа на Володимира Путіна, попри заяви на саміті G7. Однак, він вважає реальними шанси на додаткові постачання американських ракет PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot після укладення угоди між США та Іраном, хоча дозвіл на виробництво РАС-3 в Україні малоймовірний.
Президент Володимир Зеленський повідомив про розмову з Дональдом Трампом та Еммануелем Макроном наприкінці 17 червня, подякувавши американському колезі за «увагу до України й готовність допомагати наближенню миру». На зустрічі G7 Зеленський також продемонстрував Трампу фотографії наслідків російського удару по Києво-Печерській лаврі.
Європейський Союз: Тимчасовий захист для громадян України
Європейська комісія запропонує продовжити тимчасовий захист для громадян України в країнах ЄС, як повідомляють Spiegel з посиланням на dpa та AFP. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що нові правила мають враховувати інтереси обороноздатності України, що, за даними німецьких медіа, може призвести до можливого обмеження дії програми для чоловіків призовного віку від 23 до 60 років.
Переговори щодо військової допомоги
Заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський в інтерв’ю польському RMF FM повідомив, що Україна наразі не виявляє значного заохочення до передачі їй кількох бойових літаків МіГ-29, про що домовлялися у грудні. Причинами є прагнення України до більш сучасних умов бойових дій та небажання Варшави нести відповідні витрати. Також згадується, що Варшава мала віддати літаки в обмін на українські технології БпЛА, переговори щодо яких ще тривають на рівні фахівців промисловості.
Нідерланди оголосили про виділення 500 млн євро на новий пакет військової підтримки України. Половина цієї суми, 250 млн євро, буде спрямована на закупівлю безпілотників у нідерландської оборонної промисловості, а інша половина – на американську зброю, зокрема ракети Patriot для винищувачів F-16.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відзначив «шанс на досягнення миру» у російсько-українській війні, пов’язавши це з економічними проблемами в РФ та єдністю у питанні посилення тиску на Москву.
Внутрішні процеси та соціальні питання
Плани з виробництва безпілотних систем
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна планує виробити близько 10 мільйонів дронів у 2026 році та за потреби може подвоїти цей показник, про що він повідомив в інтерв’ю Reuters NEXT на полях саміту G7.
Сили безпілотних систем уразили базу окупантів у Донецьку та низку військової техніки росіян. Командир СБС Роберт (Мадяр) Бровді повідомив про ураження зенітно-ракетного комплексу «Оса», хабу «Бордель» у Донецьку, укриття з озброєнням та військовою технікою у Дебальцевому, берегових радіолокаційних систем у Криму, тимчасового пункту дислокації пілотів БпЛА у Роздолі Запорізької області, майстерні боєприпасів у Сокологірську на Луганщині, складу БпЛА у Маріуполі, а також логістичного транспорту противника в окупованих частинах Луганської, Донецької та Херсонської областей.
Розвиток вітчизняного озброєння
Розробка української балістичної ракети повністю забезпечена фінансуванням. Міністр оборони Михайло Федоров в інтерв’ю ТСН заявив, що українська балістика змінить характер війни та статус України у світі. Також найбільший європейський виробник ракетного озброєння спільно з українським КБ «Луч» планує створити ударну систему великої дальності «Нептун-2» на основі крилатої ракети «Нептун».
Трансформація військової служби
Міністерство оборони України відповіло на запитання щодо першого етапу трансформації армії, включаючи контракти, виплати та відстрочки, оскільки існують невдоволення серед військовослужбовців, що очікували на демобілізацію. Міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що Міноборони розробить спеціальний калькулятор, який дозволить кожному військовослужбовцю вирахувати час свого звільнення зі служби, враховуючи час, проведений в армії, та кількість днів на бойових позиціях.
Правові та гуманітарні аспекти
У всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки будуть проведені службові перевірки після оприлюднення інформації про катування чоловіків в Одеській області, як повідомив заступник міністра оборони Мстислав Банік.
З окупованої частини Херсонщини було повернуто ще 13 українських дітей віком від трьох до 17 років, одна дитина позбавлена батьківського піклування, як повідомив очільник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Під час перебування в окупації діти зазнавали психологічного тиску та залякувань, включаючи погрози розстрілами у формі ЗСУ, примус до військового обліку попри проблеми зі здоров’ям, та навчання копати окопи, стріляти й кидати гранати на військових полігонах.
Журналіст проєкту «Слідство.Інфо» під виглядом 22-річної дівчини з Києва вийшов на російського вербувальника, який запропонував 5000 доларів США за вбивство українського військового, що стало частиною документального фільму «Балерини ФСБ. Українки на службі у росіян».
На Дніпропетровщині розпочалася примусова евакуація родин з дітьми ще у 23 населених пунктах Синельниківського району. Це стосується населених пунктів Шахтарської, Дубовиківської та Богинівської громад, де мають виїхати майже 3800 дітей із сім’ями. Загалом із Синельниківщини вже виїхали понад 49,5 тис. людей, а з Нікопольщини – майже 750 жителів, як зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Інциденти та документування
Авіаційна катастрофа
16 червня близько 19:00 на Хмельниччині сталась авіакатастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М 7 бригади тактичної авіації імені Петра Франка. Екіпаж у складі майора Богдана Загарулька та старшого лейтенанта Богдана Бабенка не вижив, повідомили Повітряні Сили ЗСУ. За фактом загибелі двох військовослужбовців відкрито кримінальне провадження.
