Арктична зона: фіксація активності
Подія: Повідомлення про виявлення російських підводних човнів, які відпрацьовували застосування секретної зброї для виведення з ладу критично важливих підводних кабелів.
Локація: Поблизу архіпелагу Шпіцберген в Арктиці.
Задіяні сторони: Союзники НАТО, зокрема Велика Британія, Норвегія, США; російські підводні човни Головного управління глибоководних досліджень РФ.
Джерело інформації: Агентство Reuters, посилаючись на двох західних посадовців.
Цієї весни поблизу віддаленого архіпелагу Шпіцберген, територіально належного Норвегії, союзники по НАТО зафіксували активність російських підводних човнів. Об’єктом їхньої діяльності було відпрацювання застосування зброї, призначеної для виведення з ладу критично важливих підводних кабелів без залишення помітних слідів. Альянс здійснив дії, що запобігли реалізації цієї потенційної диверсії, як зазначається у матеріалі censor.net з посиланням на агентство Reuters.
Виявлення та моніторинг операції
У квітні Велика Британія офіційно заявила про виявлення в арктичних водах операції російських підводних човнів, ціллю якої були підводні кабелі та трубопроводи. Тодішній міністр оборони Великої Британії Джон Гілі повідомив, що протягом місяця три субмарини, які належать Головному управлінню глибоководних досліджень РФ (військова структура, що відповідає за розробку та експлуатацію глибоководної техніки), перебували під спостереженням. Моніторинг здійснювали літаки та кораблі Королівського флоту та союзних держав, включно з Норвегією. За даними Reuters, пізніше стало відомо про участь сил Сполучених Штатів у цій операції.
Спільна місія Великої Британії, Норвегії та США була спрямована на відстеження російських субмарин у морі та протидію їхнім діям. У результаті їхнім кораблям не було дозволено завершити заплановані навчання. Російські судна залишили вказаний район без пошкодження підводних кабелів. Цей інцидент надав країнам НАТО інформацію про існування нової російської зброї, спроможної до подібних дій.
Потенційні об’єкти та міжнародна реакція
За інформацією джерел агентства, потенційними цілями РФ могли бути два підводні оптоволоконні кабелі. Ці кабелі мають довжину приблизно 1400 кілометрів і забезпечують з’єднання архіпелагу Шпіцберген з материковою частиною Норвегії. Вони пролягають на глибині до 2700 метрів і слугують для передачі значних обсягів даних з наземної супутникової станції SvalSat, яка є найбільшою у світі.
Після завершення операції британські та норвезькі посадовці передали у Москву інформацію про обізнаність щодо нових російських технологій. Цей крок мав на меті демонструвати Росії факт відстеження її дій у регіоні. Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік заявив: «Ми чітко дали зрозуміти російській владі: будь-яку спробу атакувати нашу критичну інфраструктуру виявлять, і це матиме наслідки».
Оцінка ризиків та посилення заходів
Протистояння в Арктиці співпадає із загальними побоюваннями західних розвідувальних служб щодо можливого посилення російських диверсійних дій у Європі. Розвідки західних країн також висловлюють занепокоєння, що Росія може прагнути перевірити готовність НАТО до застосування статті 5 Північноатлантичного договору, що передбачає колективну оборону. У такому сценарії підводні кабелі можуть стати однією з цілей, оскільки вони мають критичне значення для глобальних комунікацій, фінансових операцій та енергетичної інфраструктури.
Країни НАТО посилили увагу до безпеки підводної інфраструктури після інциденту 2022 року, коли було знищено три з чотирьох трубопроводів «Північний потік». Після цього інциденту в регіоні фіксується зростання кількості суден, що рухаються на низькій швидкості над або поблизу підводних трубопроводів, силових і телекомунікаційних кабелів. Ця підвищена пильність щодо морської інфраструктури відображає ширшу тенденцію збільшення уваги до безпеки критично важливих підводних активів.
