Ключові моменти ситуації щодо оподаткування міжнародних посилок
- Верховна Рада 26 травня відхилила законопроєкт про запровадження податку на додану вартість (ПДВ) на міжнародні посилки.
- Норма існуючого законодавства дозволяє не оподатковувати ПДВ посилки вартістю до 150 євро, що забезпечує доступність міжнародних покупок для населення.
- Вимога впровадження податкової реформи – умова отримання фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС), включно з позику обсягом до 90 млрд євро.
- Реформа спрямована на вирівнювання умов конкуренції між національними виробниками та міжнародними маркетплейсами, а також на ліквідацію схем ухилення від сплати податків.
Нормативна база та суть законодавчої ініціативи
Зараз діє положення, відповідно до якого міжнародні відправлення до 150 євро не підлягають оподатковуванню ПДВ і митними платежами. Ця норма дозволяє українським споживачам без додаткових витрат замовляти товари з міжнародних маркетплейсів, зокрема AliExpress, Temu, Amazon тощо.
Законодавча ініціатива передбачала скасування цієї пільги і введення 20% ПДВ на всі міжнародні посилки, за винятком приватних некомерційних відправлень між фізичними особами вартістю до 45 євро. В разі ухвалення закону кожна така покупка з-за кордону отримувала б податкове навантаження, що означало здорожчання товарів.
Політичний та суспільний контекст
Відхилення законопроєкту викликало неоднозначну реакцію. З одного боку, опозиційні депутати виступили на стороні населення, яке використовує міжнародні маркетплейси як спосіб економії. Подорожчання таких послуг особливо відчутне у воєнний час на фоні інфляції та зниження доходів. З іншого боку, відмова від проведення податкової реформи ставить під питання подальше фінансування України від зовнішніх партнерів.
Напруга у суспільстві зростала впродовж року. Соціологічні дослідження фіксували високий рівень несприйняття такого податку: 82% опитаних виступили проти. Майже третина з них використовували міжнародні доставки переважно для товарів вартістю до 50 євро, що є найпопулярнішим сегментом серед різних соціальних груп.
Економічні аргументи прихильників оподаткування
- Вирівнювання конкурентних умов, оскільки вітчизняні продавці сплачують ПДВ і інші податки, а міжнародні платформи – ні, що створює нерівність.
- Боротьба зі схемами ухилення: дроблення великих партій на дрібні посилки дозволяє імпортерам уникати податкових зобов’язань.
- Досвід ЄС, де після впровадження ПДВ на імпорт значно зросли державні надходження.
- Потенціал додаткового надходження близько 26 млрд гривень на рік, що сприятиме фінансуванню оборонних потреб країни.
- Пропозиція України щодо впровадження механізму адміністрування ПДВ через системи, аналогічні до європейського Import One-Stop Shop (IOSS), щоб мінімізувати незручності для споживачів.
Позиція опонентів і соціальні ризики
Сприйняття податку на міжнародні посилки в суспільстві залишається негативним з огляду на поточний економічно-соціальний стан країни, що перебуває у стані війни вже четвертий рік.
- Підвищення податків вважається додатковим навантаженням на населення, особливо на найуразливіші верстви.
- Профспілки аргументують, що податок може негативно вплинути на волонтерську діяльність, яка значною мірою забезпечується через міжнародні посилки з амуніцією, технікою та спорядженням.
- Поштові оператори та учасники електронної комерції застерігають, що нові податки підвищать бюрократію і зроблять товари менш доступними.
- Існують побоювання зростання корупційних ризиків під час посилення митного контролю та розвитку “сірих” схем доставки.
- Частина критики пов’язана з інтересами великих роздрібних мереж, які мають переваги у разі здорожчання товарів на маркетплейсах.
Структура та вплив на споживачів
За статистикою, в 2025 році в Україну надійшло близько 75 мільйонів міжнародних посилок, переважно з Китаю, Польщі та США. Більшість відправлень коштують менше 150 євро, щоб вони не підпадали під оподаткування.
Навіть із введенням 20% ПДВ частина товарів на китайських маркетплейсах залишатиметься дешевшою за аналогічні пропозиції вітчизняних онлайн-магазинів, де ціни часто утримуються на значно вищому рівні з урахуванням націнок і логістичних витрат.
Фінансово-бюджетний контекст та ефективність
За оцінками критиків, чистий ефект від законодавчої ініціативи може бути нижчим за очікувані 10 млрд грн через зниження обсягів замовлень і потенційне зростання тіньових схем. Також держава нестиме додаткові витрати на адміністрування системи, розширення ІТ-інфраструктури та контроль.
Для контексту, програма тимчасової матеріальної допомоги “Зимова підтримка” вартувала країні близько 17,8 млрд грн, що значно перевищує очікувані прямі надходження від податку на посилки.
Критики наголошують, що влада обирає шлях наповнення бюджету за рахунок населення, в той час як проблема корупції, контрабанди та неефективних державних витрат залишається непоодинокою.
Політичні наслідки та перспективи законодавчих рішень
Провал законопроєкту в Раді стався перед зустріччю з місією МВФ, що створює ризики для подальшого отримання фінансової підтримки за програмою на $8,1 млрд. Відхилення нормативного акта унеможливило виконання вимог меморандуму з МВФ і поставило уряд у стан пошуку компромісних сценаріїв для проведення податкової реформи.
Експерти припускають, що можлива інтеграція норми про оподаткування посилок до іншого законопроєкту, зокрема про цифрові платформи, щоб пришвидшити процедуру прийняття.
Водночас повне відхилення такої норми залишається неможливим через умови міжнародних зобов’язань України.
Відповідальність та системний розподіл ризиків
Варто зазначити, що вимоги до проведення податкових реформ мають характер комплексних домовленостей, де уряд в значній мірі формує конкретні механізми в процесі переговорів з міжнародними кредиторами.
Відповідальність за політичні наслідки та управлінську відповідь лежить як на кредиторах, так і на українській виконавчій та законодавчій владі.
У цьому контексті суспільне невдоволення фокусується не лише на самому податку, а й на нефрагментарності державної політики в частині боротьби з корупцією, реформування системи митного контролю та ефективного управління бюджетними ресурсами.
Поточний статус і виклики
Історія з оподаткуванням міжнародних посилок є частиною більш широкого конфлікту між умовами міжнародного фінансування, інтересами національного бізнесу, суспільними очікуваннями та викликами державної політики на тлі воєнного стану.
Попри тимчасове відхилення законопроєкту, питання про податкове врегулювання імпорту через поштові відправлення потребуватиме повторного розгляду й надання відповіді у найближчій перспективі.
