Позиція Естонії щодо ударів по території РФ: Прийнятність інцидентів
Естонське зовнішньополітичне відомство розцінює поодинокі випадки падіння українських безпілотних літальних апаратів на території країн-членів НАТО як небажані інциденти. Проте, згідно із заявою міністра закордонних справ Естонії Маргуса Цахкни, висловленою в інтерв’ю Financial Times, ці події не повинні призводити до припинення ударів по об’єктах на території Російської Федерації. Ця позиція формується на тлі зростання занепокоєння у іноземних розвідках та аналітичних колах щодо потенційних провокацій з боку Росії проти країн-членів Альянсу.
Причини інцидентів та їх вплив на операції
За інформацією Маргуса Цахкни, що очолює дипломатичне відомство Естонії, посилення російських засобів радіоелектронної боротьби призводить до того, що окремі українські дрони, початково спрямовані на військові цілі, зокрема в регіоні Санкт-Петербурга, втрачають визначений курс. Це спричиняє їхню детонацію або падіння на території країн Північноатлантичного альянсу.
Попри фіксацію таких інцидентів, Естонія не вважає їх достатньою підставою для зупинки українських операцій. Цахкна охарактеризував це як необхідну плату за руйнування російських нафтопереробних заводів та військових баз. Він підкреслив, що атаки на нафтопереробну інфраструктуру та військові об’єкти Росії завдають значного удару по ресурсах Кремля.
Інформаційні кампанії та зміна риторики Кремля
Міністр закордонних справ Естонії також відкинув заяви Москви про ймовірну причетність балтійських держав до українських ударів або використання їхнього повітряного простору. Ці звинувачення, на його думку, є елементом інформаційної кампанії, що проводиться Кремлем.
Цахкна відзначив спостережувану зміну в риториці щодо військових дій з боку Росії. За останні два з половиною місяці тон президента РФ Володимира Путіна став менш оптимістичним. Основною причиною цієї зміни, як вважає естонський міністр, є економічні наслідки завданих ударів. Особливе занепокоєння Кремля викликає експорт нафти через Балтійське море, зокрема значний обсяг російських нафтових постачань, що проходить через Фінську затоку.
Оцінка перспектив мирних переговорів
Водночас глава МЗС Естонії висловив думку, що Російська Федерація наразі не готова до справжніх мирних переговорів. За його аналізом, Москва прагне використовувати дипломатичні ініціативи європейських держав виключно для затягування часу та спроб підірвати єдність західних партнерів.
Контекст попередніх заяв
- Наприкінці квітня Маргус Цахкна коментував позицію Президента Естонії Алара Каріса, глави держави, щодо діалогу з Росією. Цахкна тоді зазначив, що ця позиція суперечить зовнішній політиці Естонії та Європейського Союзу.
- 25 травня Цахкна озвучував твердження, що Росія здійснює спроби залучити європейські країни до переговорів про припинення війни проти України з метою уникнення нових санкційних обмежень з боку Євросоюзу.
