- Україна ініціювала прискорення розробки та випробувань нового покоління дронів-перехоплювачів.
- Мета розробок полягає у протидії російським реактивним ударним безпілотним апаратам.
- Фінансування зазначених робіт забезпечено на державному рівні.
- Заявлено про використання винищувачів F-16 для перехоплення реактивних дронів.
- Ведеться пошук рішень щодо протидії реактивним БПЛА як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.
Прискорення розробок та фінансування програм
Україна здійснює дії з прискорення розробки та випробувань нового покоління дронів-перехоплювачів. Ця ініціатива спрямована на підвищення ефективності протидії російським реактивним ударним безпілотним апаратам типу «Шахед». , як зазначено у матеріалі nv.ua, Президент України Володимир Зеленський повідомив про забезпечення фінансової основи для цих робіт.
Рішення було прийнято за підсумками доповідей щодо захисту від російських ударних БПЛА та поточної ситуації на лінії фронту. Президент Зеленський зафіксував необхідність прискорення всіх відповідних процесів, підкресливши потребу України у “робочому інструменті захисту в достатніх обсягах і з необхідною ефективністю”.
Діяльність та взаємодія
У рамках цієї ініціативи відбулися обговорення між Президентом, Міністром оборони України Євгенієм Хмарою, який відповідає за формування та реалізацію оборонної політики держави, та Головнокомандувачем Збройних Сил України Михайлом Драпатим, який очолює військові операції. Предметом обговорень стали кроки, здатні пришвидшити досягнення результатів у сфері розробки та впровадження нових систем протидії.
На фронті Сили оборони продовжують утримувати позиції та здійснювати активну оборону. Зокрема, було відзначено ефективні дії 3-го армійського корпусу, 66-ї та 125-ї механізованих бригад, а також 46-ї окремої аеромобільної бригади на Донеччині.
Розширення арсеналу засобів протидії
також зафіксовано факт задіяння винищувачів F-16 Силами оборони для відбиття російських атак реактивними дронами. Це свідчить про диверсифікацію засобів, що використовуються для захисту повітряного простору.
Під час візиту до Канади Президент Зеленський ознайомився з українсько-канадською спільною розробкою дешевої ракети, призначеної для протидії реактивним дронам. Українські фахівці вже створили прототип відповідної системи. Очікується прибуття канадських та українських спеціалістів для проведення випробувань у реальних умовах на території України.
Пріоритетність та власне виробництво
Питання протидії реактивним безпілотним літальним апаратам є одним із пріоритетних для України. За словами Президента, держава активно шукає відповідні рішення як на внутрішньому ринку, так і за кордоном. Одночасно наголошується на важливості розвитку власного виробництва. Ключовим критерієм у цій сфері визначено здатність швидше та якісніше здійснювати знищення таких дронів. В Україні над питанням ураження реактивних БПЛА працює декілька профільних команд.
Ефективність протидії та нові загрози
Наразі Україна перехоплює близько 60% реактивних безпілотників. Для порівняння, ефективність перехоплення інших типів дронів становить 90-95%, як заявляв начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат. Ця різниця вказує на вищий рівень складності протидії саме реактивним апаратам.
Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, центральний орган військової розвідки, повідомило про перше застосування росіянами нового ударного безпілотного літального апарату «Герань-5» під час комбінованих повітряних атак проти України у . БПЛА «Герань-5» має довжину близько 6 метрів та розмах крил до 5,5 метра. За даними української розвідки, окупаційні сили також розглядають варіанти застосування «Герані-5» з авіаційних носіїв, зокрема літаків Су-25.
Станом на Російська Федерація накопичила близько 6,2 тисячі дронів-камікадзе «Герань» різних версій для здійснення масованих ударів по території України. Видання The Telegraph, посилаючись на супутникові знімки та витік документів, зафіксувало будівництво Росією низки секретних баз. З цих об’єктів можливий запуск реактивних «Шахедів» для здійснення глибинних атак по території країн-членів НАТО. Це розширення інфраструктури відображає ширший тренд мілітаризації та підвищення ударного потенціалу.
