Оцінка тимчасового захисту українських чоловіків
Майкл О’Флаерті, Комісар Ради Європи з прав людини — посадова особа, відповідальна за моніторинг дотримання прав людини в державах-членах Ради Європи — закликав європейські держави утриматися від поспішного запровадження обмежень стосовно тимчасового захисту українських чоловіків призовного віку. Ця позиція викладена у його документі «Зауваження щодо забезпечення захисту українців, переміщених по всій Європі».
Зазначені рекомендації є реакцією на обговорення у країнах Європейського Союзу (ЄС) щодо продовження або модифікації механізму тимчасового захисту. Деякі держави ЄС розглядають можливість обмеження цього статусу для чоловіків мобілізаційного віку, що є частиною ширшого тренду перегляду умов перебування українських біженців у Європі.
Правові аспекти та міжнародні зобов’язання
Комісар О’Флаерті висловив думку, що подібні рішення можуть суперечити міжнародним зобов’язанням країн у сфері прав людини. Він визнав право України на проведення мобілізації власних громадян. Водночас, за його словами, це не передбачає автоматичної відмови іншими країнами в міжнародному захисті українським чоловікам.
Було підкреслено, що поточна безпекова ситуація в Україні не відповідає умовам, необхідним для безпечного та гідного повернення. О’Флаерті зазначив, що виведення осіб з колективного тимчасового захисту без належної соціальної підтримки може призвести до правової невизначеності, зростання бідності та вимушених небезпечних умов для мільйонів людей.
Тимчасовий захист було запроваджено у відповідь на повномасштабне військове вторгнення та загальну небезпекову ситуацію в Україні, а не для конкретних категорій громадян. Виключення групи осіб за ознакою статі або віку, за твердженням О’Флаерті, вимагає відповідного юридичного обґрунтування згідно з принципами недискримінації.
Разом з тим, комісар не виключає, що питання проходження військової служби може бути враховане під час індивідуального розгляду справ щодо надання захисту. Міжнародний захист може бути наданий особам, яким загрожує непропорційне покарання, дискримінація, катування або інше нелюдське поводження через відмову від служби. О’Флаерті також рекомендував європейським державам враховувати права осіб, які відмовляються від військової служби з релігійних переконань.
Статистика та подальші рішення
За даними Ради Європи, на березень 2026 року понад 4,3 мільйона осіб, переміщених з України, перебували під тимчасовим захистом лише в країнах Євросоюзу.
- 1 червня видання Euractiv повідомило про розгляд Євросоюзом змін до механізму тимчасового захисту для українських біженців, включаючи варіант обмеження доступу для чоловіків мобілізаційного віку.
- На початку червня Магнус Бруннер, єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції — посадова особа Європейської Комісії, відповідальна за міграційну політику та питання внутрішньої безпеки — заявив про підтримку українською владою ініціативи перегляду умов тимчасового захисту для чоловіків призовного віку з України.
- 18 червня Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії — голова виконавчого органу Європейського Союзу — запропонувала продовжити дію механізму тимчасового захисту для українців, але з обмеженнями, які не підриватимуть обороноздатність України.
- 25 червня уряд Данії повідомив, що українські чоловіки віком від 23 до 60 років, які не мають звільнення від військової служби, більше не зможуть отримувати дозвіл на проживання у цій країні.
