- Російська Федерація створила мережу секретних баз для запуску сучасних ударних безпілотних апаратів.
- Ці об’єкти призначені для глибинних атак по території України та країн НАТО.
- Розслідування британського видання The Telegraph, базоване на витоках документів та супутникових знімках, виявило до 10 таких баз з новими пусковими майданчиками.
- Застосовуються дрони типів «Герань-4» та «Герань-5», ідентифіковані як реактивні «Шахеди».
- «Герань-5» має бойову частину масою 90 кг та заявлену дальність ураження до 1000 кілометрів.
- Деякі з виявлених баз вже задіяні в ударах по Україні, зокрема 7 з 10 використовувались під час атак на Київ.
- Подібні об’єкти становлять довгострокову загрозу для країн НАТО, розташованих у радіусі потенційних ударів, включаючи Польщу, Туреччину, Латвію, Литву, Естонію, Фінляндію, Румунію, Болгарію, а також частково Грецію, Угорщину, Словаччину.
- Виявлено щонайменше 59 нових пускових установок із напрямними рейками вздовж кордону Росії з Білоруссю та Україною, зокрема на військовому аеродромі Халіно (Курська область) та поблизу сіл Асовиця і Алешок (Брянська область).
- Частина пускових майданчиків обладнана на перепрофільованих військових базах, цивільних аеропортах, а також у сільській місцевості.
- Аналіз супутникових знімків компанією DroneSec, що займається дроновою розвідкою, виявив близько 20 майданчиків з подовженими пусковими рейками, що свідчить про їхню здатність запускати новітні далекобійні ударні дрони.
- Росія модернізує безпілотники типу «Шахед» прискореними темпами, і застосування нових варіантів цих дронів з виявлених баз може зробити удари по Варшаві доступними.
- Одна з баз має простір для зберігання понад 1000 дронів одночасно; на інших ключових об’єктах триває будівництво додаткових пускових установок.
- Постачання до цих баз здійснюється з низки виробничих об’єктів по всій Росії, включаючи Спеціальну економічну зону Алабуга, яка виробляє до 6000 безпілотників на рік.
- У серпні Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО України) — центральний орган військової розвідки — повідомило про перевищення обсягів виробництва реактивних дронів «Герань-4» та «Герань-5» над ударними «Герань-2».
- За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (американський аналітичний центр), до року Росія виробляла близько 5500 дронів щомісяця.
- За інформацією ГУР МО України, станом на щомісячне виробництво російською промисловістю становило близько 3000 дронів «Герань-4» і «Герань-5» та приблизно 2800 ударних безпілотників «Герань-2».
Ці події вказують на стратегічне розширення Російською Федерацією своїх можливостей у сфері безпілотних авіаційних систем для довгострокового застосування проти України та потенційних цілей у країнах НАТО.
Формування ударного потенціалу
Розслідування британського видання The Telegraph виявило створення Росією мережі секретних військових баз, призначених для запуску сучасних ударних безпілотних апаратів. На підставі аналізу витоків документів та супутникових знімків, зафіксовано до десяти нових об’єктів, обладнаних пусковими майданчиками для реактивних дронів-камікадзе. Ідентифіковані типи БПЛА — «Герань-4» та «Герань-5», які є модернізованими варіантами «Шахедів». Зокрема, дрон «Герань-5» має бойову частину масою 90 кілограмів, а його заявлена дальність ураження сягає близько 1000 кілометрів.
Як зазначається у матеріалі The Telegraph, частина цих пускових майданчиків була обладнана на базах військового призначення, які пройшли перепрофілювання, а також на цивільних аеропортах. Додаткові пускові установки розміщені у сільській місцевості. Супутниковий аналіз, проведений компанією DroneSec, що спеціалізується на дроновій розвідці, показав, що близько 20 з нещодавно встановлених майданчиків мають подовжені пускові рейки, що вказує на їхню здатність запускати найновітніші далекобійні ударні дрони.
Безпосереднє застосування та регіональна загроза
Декілька з виявлених баз вже використовуються Росією для атак по Україні. Зокрема, 7 з 10 ідентифікованих об’єктів були задіяні під час масованих повітряних ударів по Києву. Близькість цих баз до українського кордону сприяє проведенню таких атак, спрямованих на прорив протиповітряної оборони. Водночас ці ж бази створюють довгострокову загрозу для ряду держав НАТО, що знаходяться у зоні досяжності подібних ударів.
На графічній візуалізації, представленій The Telegraph, показано, що в гіпотетичному 1000-кілометровому радіусі ураження «Геранями-5» з пускових майданчиків на території Росії та тимчасово окупованих територіях України опиняються такі країни Альянсу, як Туреччина, Польща, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Румунія, Болгарія, а також частково Греція, Угорщина та Словаччина. Це підкреслює потенційний ризик для таких міст, як Варшава, у випадку гіпотетичного збройного конфлікту з Європою.
Аналіз гібридних ризиків
Крім прямих ударів, розглядаються сценарії гібридних атак. Представники європейських та американської розвідок вважають, що Росія розглядає можливість збройних провокацій на польській території. Це може включати ракетні або дронові удари по критично важливій інфраструктурі, а також атаки «під чужим прапором», відповідальність за які може бути покладена на Україну, йдеться у матеріалі The Telegraph.
Технічна модернізація та виробництво
Автори розслідування зафіксували наявність щонайменше 59 нових пускових установок з напрямними рейками, призначеними для дронів-камікадзе. Ці установки розташовані вздовж кордону Росії з Білоруссю та Україною, зокрема на військовому аеродромі Халіно в Курській області, а також у районах сіл Асовиця та Алешок у Брянській області. Порівняння супутникових знімків цих локацій за попередній та поточний роки свідчить про значне збільшення кількості таких об’єктів. The Telegraph нагадує, що Росія проводить модернізацію «Шахедів» високими темпами. Використання нових варіантів цих дронів з вищезгаданих баз робить можливими удари по столиці Польщі.
Проаналізовані супутникові зображення свідчать про суттєве нарощування кількості дронів-камікадзе, які Росія має на озброєнні. Одна з баз забезпечує зберігання понад 1000 дронів одночасно. На інших ключових об’єктах триває будівництво додаткових пускових установок. Постачання цих баз здійснюється з низки заводів по всій території Росії, включаючи спеціальну економічну зону Алабуга — найбільший російський завод з виробництва безпілотників, який випускає до 6000 одиниць на рік.
Оцінки розвідки та експертів
Майк Моннік, виконавчий директор та засновник компанії DroneSec, яка проаналізувала супутникові знімки для The Telegraph, констатував, що Кремль «значно розширив» свою мережу дронів. Це, за його словами, свідчить про спроби «атакувати Україну та тримати держави НАТО під загрозою таких ударів». Моннік зазначив, що розширення пускових майданчиків демонструє «як Росія розширила свої можливості запускати більшу кількість дронів, водночас використовуючи технології, що ускладнюють перехоплення подібних типів дронів». Він резюмував, що «разом ці два фактори дозволяють нарощувати загальну кількість безпілотних авіаційних систем, які Росія може використовувати для ударів по Україні, та збільшують труднощі, з якими стикаються українські сили у перехопленні новіших російських безпілотників».
У середині Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО України) — центральний орган військової розвідки — повідомило, що обсяги виробництва російських реактивних дронів-камікадзе типів «Герань-5» та «Герань-4» перевершили обсяги виробництва ударних дронів «Герань-2» з двигуном внутрішнього згоряння. У ГУР МО України припускають, що це стало можливим завдяки перенаправленню частини виробничих потужностей на виробництво реактивних безпілотників. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) — американського аналітичного центру — до року в Росії щомісячно вироблялося близько 5500 дронів. За даними ГУР МО України, станом на російська промисловість виробляла приблизно 3000 дронів-камікадзе «Герань-4» та «Герань-5» щомісяця, а також близько 2800 ударних безпілотників «Герань-2».
