Виробництво ковбас «Агровіта» у Тернополі підприєдналося до списку жертв російського терору. 1 травня унаслідок обстрілу компанія зазнала нищівних збитків – обсягом до 1 мільйона доларів. Виробничі приміщення та офіс не витримали удару. Проте життя людей не заміниш грошима – обміну немає. Декларація виглядає просто: ніхто не загинув, хоча отримані поранення тягнуть за собою серйозні наслідки.
Роман Процик, керівник, ще один свідок абсурду війни. Він у лікарні, а працівники компанії, ризикуючи, витягли його з зони небезпеки. Чи не голосніше, ніж відлуння вибухів, звучать їхні дії – факт, який не змінює реальність. Більшість людей сиділи в підвалі під час обстрілу, але не всі зуміли вберегтися від уламків.
Руйнування жахливі. Пакувальна зона – спалене обладнання, зруйновані приміщення. Обвалочний цех – не просто пошкодження, це трагедія, що залишає жахливий слід. Знищена не лише підприємницька структура «Агровіти», а й приміщення іншої компанії, «Тортіно», чия продукція знищена разом із спогадами про мирну працю.
Ціна обладнання – 400 тисяч євро. Загальний ущерб? До мільйона доларів. Вочевидь, терористи не знали, що в бійці з правдою знищують свою ж імперію, де жертви не підвладні страхуванню. Державна підтримка – це ще один ілюзорний міф.
Двоє військових – двоє працівників у лікарні. Постраждалих більше, ніж раніше, але «Агровіта» не здавалася. Плани на відновлення? Так, воно розпочнеться з розчистки завалів. Без підтримки, без освітлення, без слів. Власні зусилля – єдине, на що залишилося сподіватися.
Ця історія – не просто про м’ясо і ковбаси, це війна. Війна за виживання, за правду, за життя. «Агровіта» з 1995 року бунтує проти системи. Проблема в тому, що системі абсолютно все одно.
Першоджерело: https://zaxid.net/
