Методичні удари балістичними ракетами по території України, зокрема по Києву та його передмістях, вимагають перегляду стратегій протидії. У цьому контексті видання NV, залучивши військових оглядачів, ідентифікувало п’ять підприємств російського військово-промислового комплексу, які безпосередньо задіяні у виробництві балістичних ракет. Ці об’єкти визначені як пріоритетні для потенційного ураження Силами оборони України.
Ескалація ракетних ударів та їх наслідки
Російська Федерація активно застосовує балістичні ракети для ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі, а також житлових будинках. До арсеналу, що використовується, належать балістичні ракети «Іскандер-М», модернізовані ракети для зенітно-ракетних комплексів С-400, адаптовані для наземних цілей, та гіперзвукові ракети «Циркон».
Поточний обсяг виробництва
За даними Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, що є центральним органом військової розвідки, щомісячні обсяги виробництва російських балістичних ракет складають до 65 одиниць «Іскандерів», до 40 адаптованих для ударів по наземних цілях ракет для С-400 та приблизно чотири ракети «Циркон». Темпи виробництва не демонструють тенденції до зниження.
Виклики для протиповітряної оборони України
Україна стикається з дефіцитом ракет для американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, що ускладнює ефективну протидію балістичній загрозі. Ця ситуація формує передумови для розгляду альтернативних стратегій.
Стратегічний імператив: ураження виробничих потужностей
На тлі обмежених можливостей перехоплення, однією з можливих стратегій для Сил оборони України стає тактика знищення виробничих потужностей балістичних ракет на території агресора. Цей підхід спрямований на зменшення обсягів виробництва та, відповідно, кількості ракет, що можуть бути застосовані проти України.
Методологія ідентифікації ключових об’єктів
Видання NV звернулося до військових оглядачів та експертів з озброєння з метою ідентифікації ключових оборонних підприємств, які є першочерговими цілями. Процес відбору базувався на системі оцінювання, де кожне згадування заводу у системі російського ВПК прирівнювалося до одного балу. До фінального переліку увійшли підприємства, що набрали два і більше експертні бали. Загалом у виробничому ланцюгу балістичної зброї задіяно кілька десятків підприємств ВПК та конструкторських бюро, проте дослідження NV було сфокусоване на найбільш значущих компонентах ланцюга, як зазначається у матеріалі nv.ua.
Ця ідентифікація відображає тенденцію до асиметричних відповідей на системні загрози, коли пряме перехоплення стає недостатнім.
