Стратегія дестабілізації: тристоронній підхід
Російська Федерація ініціювала тристоронню кампанію, спрямовану на Київ. Вона включає масовані бомбардування, диверсійні дії та створення політичного хаосу. Ці заходи з дестабілізації української столиці, як зазначається у матеріалі The Economist від , досягнуть свого піку до листопада.
Українська розвідка володіла інформацією про посилення російських дій проти Києва. За її даними, «найгірше ще попереду». Пріоритетними цілями для російських військ у столиці визначені центри обробки даних та супермаркети. Один з українських чиновників у середині вересня прокоментував ситуацію для The Economist, зазначивши намір атакувати цивільні об’єкти з метою залякування населення.
Пріоритетні цілі та прогнози
Обидва співрозмовники видання The Economist очікували посилення російської кампанії проти Києва задовго до настання зимового періоду. Представник Служби безпеки України (державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України) повідомив про наявність у Росії «тисяч» безпілотних літальних апаратів та одночасне збільшення арсеналу балістичних ракет. План передбачає «розгорнути весь арсенал протягом наступних двох місяців» в умовах відсутності у України ефективних засобів протидії реактивним дронам. Це є частиною системного тренду застосування гібридних методів ведення війни.
Гібридні інструменти: саботаж та інформаційний вплив
Українська влада прогнозує, що посилення бомбардувань буде супроводжуватися новими гібридними атаками всередині країни. До них можуть належати замовні вбивства та терористичні акти.
Третій компонент кампанії полягає у дезінформації та спробах посіяти політичний хаос. Наслідки цієї складової оцінити складніше через виснаження українського суспільства, як пише The Economist. Корупційні скандали, неефективне управління та кумівство у керівних колах українського уряду надають матеріал для російських ботів у Мережі. Високопоставлений представник уряду попереджає, що «порушення повсякденного життя може призвести до того, що українці почнуть воювати один проти одного».
Реакція та контраргументи
Однак існують сумніви щодо успіху Росії у досягненні цієї мети. Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації (орган виконавчої влади, що аналізує та протидіє дезінформації), зазначає: «Росіяни марно сподіваються, що їхні бот-ферми змусять наших людей вийти на вулиці й вимагати капітуляції. Це нісенітниця».
Хроніка ударів по Києву
Росія, використовуючи дефіцит засобів протиповітряної оборони в Україні, з кінця серпня майже безперервно атакує Київ та Київську область реактивними дронами та ракетами. Ці удари вражають дата-центри, цивільні склади, автозаправні станції, логістичні об’єкти, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.
: Внаслідок масованих російських ударів безпілотниками у Києві пошкоджено будівлю Національної академії наук у Шевченківському районі. Загинуло двоє людей. Також у столиці зазнали пошкоджень будівля клініки Добробут у Голосіївському районі, об’єкт Укртелекому, бізнес-центри, АЗС, багатоповерховий будинок та інші будівлі. Постраждали щонайменше 26 людей.
: У Києві внаслідок атаки балістичними ракетами та БпЛА пошкоджено депо станції Київ-Пасажирський, дата-центри та бізнес-центри, а також житлові будинки.
: Російська Федерація знову завдала ударів по столиці балістичними ракетами та БпЛА. Загинули дві людини, четверо постраждали. У місті та області виникли перебої з електропостачанням.
Прогнози та відповідні заходи
Інститут вивчення війни (ISW, американська дослідницька організація, що надає аналіз військових конфліктів) повідомляв, що президент Росії Володимир Путін навряд чи погодиться на енергетичне перемир’я взимку. Він робить ставку на кампанію далекобійних ударів, вважаючи, що це може призвести до капітуляції України.
У відповідь на масовані атаки Російської Федерації Президент України анонсував розробку технологічних рішень для протидії реактивним дронам. Міністр оборони України, зі свого боку, заявив про перебудову системи протиповітряної оборони Києва.
