Введення санкцій та обґрунтування
Міністерство фінансів США, ключовий орган, що відповідає за економічну та фінансову безпеку Сполучених Штатів, запровадило санкції проти мережі A7. Ця мережа пов’язана з Росією та використовувалася для обходу західних санкцій, як зазначається у повідомленні Мінфіну США.
Формування та механізми діяльності
Мережу A7 створили . До її формування були залучені підсанкційний молдовський олігарх Ілан Шор та російський державний Промсвязьбанк, що також перебуває під санкціями. Для маскування платежів, пов’язаних з підсанкційними особами та компаніями, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені торговельні документи та неправдиві описи товарів.
Масштаб операцій та залученість сторін
Міністерство фінансів США заявило про зв’язки A7 з Росією. Мережа також використовувалася Іраном, зокрема Корпусом вартових ісламської революції — військово-політичною організацією Ірану, що перебуває під санкціями, — для обходу обмежень. За даними американського відомства, субагенти мережі загалом обробили понад $17 мільярдів у період до .
Сама A7 заявляла, що станом на обробляла понад 2 тисячі транзакцій на день. Загальний обсяг операцій, за її даними, перевищував 7,5 трильйона рублів, що становило близько $91,5 мільярда. Це дорівнювало приблизно 13% зовнішньоторговельних операцій Росії за .
Наслідки та міжнародний контекст
Сполучені Штати внесли A7 до санкційного списку як значущу транснаціональну злочинну організацію. Американським суб’єктам заборонено проводити операції з її активами. Майно та майнові інтереси A7, що знаходяться у США або під контролем американських громадян, підлягають блокуванню.
Розслідування Financial Times встановило, що A7 провела понад $6,9 мільярда через міжнародні банки, такі як Citigroup і Standard Chartered, використовуючи щонайменше 200 компаній-прикриттів у різних країнах. Ця подія ілюструє посилення міжнародного контролю за схемами обходу санкцій.
