- Державний секретар США Марко Рубіо оголосив про запровадження Сполученими Штатами санкцій проти очільниці Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі Томоко Акане та старшого прокурора МКС Абдулає Сеє.
- Цей крок є частиною системної кампанії адміністрації президента Дональда Трампа, спрямованої проти МКС, як зазначено у матеріалі news.liga.net.
- Міжнародна спільнота заснувала МКС у році з метою притягнення до відповідальності за воєнні злочини, геноцид та злочини проти людяності. Сполучені Штати не є державою-учасницею цієї інституції.
- Санкції передбачають замороження будь-яких активів, що належать цим особам на території США, та їх відключення від американської фінансової системи.
- Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє завершити операції за участю Акане та Сеє до поточного року.
- Раніше, у року, очільниця МКС Акане попереджала, що американські санкції можуть «швидко підірвати роботу суду в усіх ситуаціях і справах та поставити під загрозу саме його існування».
Рішення США: Мотивація та наслідки
Сполучені Штати Америки запровадили обмежувальні заходи проти двох високопоставлених посадовців Міжнародного кримінального суду (МКС) – Томоко Акане, яка очолює суд, та старшого прокурора Абдулає Сеє. Заяву про це зробив державний секретар США Марко Рубіо, посада якого передбачає керівництво зовнішньополітичним відомством країни.
Обґрунтування цього кроку, за словами Рубіо, ґрунтується на принципах, викладених у Декларації незалежності США, згідно з якими «американців ніколи не переправлятимуть через море, щоб судити за вигадані злочини». Рубіо також підкреслив, що Акане та Сеє «безпосередньо брали участь у зусиллях МКС із розслідування, арешту, затримання або притягнення до відповідальності посадовців, уряди яких не погоджувалися на юрисдикцію МКС». Це є частиною послідовної політики адміністрації щодо протидії міжнародним судовим органам, юрисдикція яких не визнається Вашингтоном.
Відповіддю на ці дії стала заява МКС, яка засудила рішення США, вказавши на підрив верховенства права. Суд зазначив, що «коли судовим діячам погрожують за застосування права, під загрозою опиняється сам міжнародний правопорядок».
Контекст дій та попередні прецеденти
Абдулає Сеє, будучи старшим прокурором, входить до групи обвинувачення, яка домагалася видачі ордера на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Ізраїльський прем’єр є політичним союзником адміністрації президента Трампа. МКС висуває Нетаньягу обвинувачення у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, пов’язаних із діями під час конфлікту в секторі Гази із терористичною організацією ХАМАС. Кандидатура Сеє також висунута на посаду судді МКС.
Торік Сполучені Штати вже застосовували цільові обмеження проти низки посадовців МКС, зокрема прокурорів та суддів. Ці дії були мотивовані ордерами на арешт Нетаньягу та колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта, а також попереднім розслідуванням щодо американських військовослужбовців, які несли службу в Афганістані.
У червні поточного року троє суддів МКС подали позов проти президента Трампа та його адміністрації, стверджуючи, що запроваджені санкції є незаконними. Паралельно правозахисні групи у двох окремих позовах заявили про порушення конституційних прав організацій, які співпрацюють з МКС у забезпеченні правосуддя щодо звірств, скоєних у різних регіонах світу.
Ескалація та дипломатична кампанія
У липні державний секретар Рубіо оголосив про намір адміністрації США посилити зусилля з підриву діяльності МКС. Це включає розгортання дипломатичної кампанії, спрямованої на переконання інших держав вийти зі складу суду. На цей заклик відгукнулися щонайменше п’ять країн.
Заяви Рубіо також вказували на те, що МКС становить загрозу для американських службовців, відповідальних за реалізацію імміграційної політики або операції з перехоплення човнів, що, за твердженням Вашингтона, перевозять наркотики, а також для інших американських військових. Президент США, зі свого боку, заявляв, що мета кампанії полягає у захисті Нетаньягу та інших осіб від судового переслідування.
Наприкінці липня прокурора МКС Хана було звільнено через підозри у сексуальних домаганнях. Цей посадовець раніше видавав ордери на арешт президента Росії та ізраїльського прем’єра.
