Угорщина на межі. Лідер опозиції Петер Мадяр не мовчить. Його слова — це гучний вигук правди. Відео, опубліковане партією Віктора Орбана “Фідес”, де штучний інтелект вмонтував сцену страти солдата, — це не просто провокація. Це відверта маніпуляція, бездушна і цинічна. В кадрах з дитиною, яка плаче, ми бачимо не просто агітацію — це знущання з людяності.
“Це не політика. Це огидно, непрощенно, глибоко обурливо”, — заявляє Мадяр. Він не ігнорує реальність. І уряд Орбана також. Керівник апарату прем’єра Гергелі Гуляс намагається завуалювати цю жахливу правду, заявляючи, що війна — це реальність. Хіба це виправдання? Це наклеп!
Фідес підготує благородну, але фальшиву оповідь, що опозиція веде країну до війни на вказівку Брюсселя. Ризик — це лише слова. Ось вже опитування свідчать, опозиційна партія ТИСЗА обходить Орбана на 8-12 пунктів. Замість конструктиву — антиєвропейська та антиукраїнська риторика Орбана, що гудить, як тривога.
“Останній мирний рік”, — таким чином він заспокоює своїх послідовників, переконуючи їх, що ЄС — ворог визвольних прагнень. І саме він, Орбан, протистоїть “тиску” Брюсселя. Невже риторика — це стратегія виживання? Це поразка перед зобов’язаннями Харчування кодексу гідності.
Поруч із цим угорська влада прагне нейтралізувати підтримку України. А Орбан виносить петицію проти допомоги Києву. Зрадницька парадоксальність?
Нескінченні обіцянки з часів війни свідчать, що опозиція — це справжня сила перед неосвіченою імітацією влади. Аналіз говорить сам за себе: Віктор Орбан може знайти у Москві покровителя у боротьбі за своє місце в Євросоюзі. Це небезпечно чи просто цинічно?
Ми хочемо правди, а не ілюзій. Помірність у цей час — це очевидна безвідповідальність, підштовхувати суспільство до жадоби до немовлят і воєн — це неприпустимо. Відстоюймо справжнє у добу маніпуляцій!
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
