Скорочення збирає оберти. Державні органи, місцеві адміністрації, судова влада – всіх накриває хвиля звільнень. Наприкінці 2025 року ми спостерігаємо втрату 5,1 тисячі працівників. І це не випадковість, а чітка цифра: 3% менше, ніж у 2024 році. 169,8 тисячі? Ні, тепер у нас лише 164,7 тисячі.
Міністерство фінансів впевнено звітує, але давайте не обманювати самих себе. Середня зарплата в центральних органах влади зросла, так, з 54,4 тисячі до 59,7 тисячі. Але це всього лише 9,7% зростання! Повільно, зате з чітким підняттям зарплат – так, але ціна зростання – постійне скорочення. Всі радіють, поки бюджет рятує їх, але не можна забувати про дорогоцінні людські ресурси, які йдуть на дно.
Грудневі підсумки беруть вершини завдяки одноразовим виплатам: компенсації за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога при звільненні. Прості фокуси без магії. Мінфін знає, що грудневі цифри – не більше ніж ілюзія, і солодкі слова не рятують від реалій.
Зростання зарплат державних службовців у 2025 році? Обмежене, це факт. Але ж чому? Бо кожне підвищення оплати праці здійснюється у тіні падіння чисельності працівників. І ось ми маємо – звільнення на фоні зростання.
Але є і щось позитивне. Кабмін тягне вчителів вгору, підвищуючи доплату на прифронтових територіях до 4 тисяч гривень. Так, з січня зарплати вчителям зростуть на ще 30%. Але чому це не торкається всіх? Чи варто вибирати, хто вартує фінансової підтримки, а хто – ні?
Ми маємо шукати правду, навіть якщо вона гірка. Навколо імітація, а ми – реальність. Час діяти!
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
