Судове засідання: оприлюднення розмов та аргументи прокуратури
Під час судового засідання з обрання запобіжного заходу Ірині Мудрій, колишній заступниці голови Офісу Президента України, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) представив фрагменти її розмов із колишнім народним депутатом Максимом Микитасем. Трансляцію цього засідання забезпечила пресслужба Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
Зміст перехоплених розмов, як зазначається у матеріалі babel.ua, вказує на обговорення фігурантами конспіративних заходів. Ірина Мудра висловлювала труднощі з отриманням детальної інформації щодо розслідування, яке ведеться стосовно неї.
Деталі перехоплених комунікацій
В одному з фрагментів розмов обговорювалися можливі зв’язки Мудрої з посадовими особами Державної прикордонної служби України. Прокурор САП використав цей елемент як обґрунтування для клопотання про тримання Мудрої під вартою у слідчому ізоляторі (СІЗО).
Аналіз озвучених матеріалів свідчить про системні дії фігурантів, спрямовані на приховування інформації. Ці дії включали знищення даних у мобільних телефонах, ліквідацію документів, що стосуються справи, використання закордонних телефонних номерів та застосування зашифрованих месенджерів, зокрема Threema.
- У одній із розмов Микитась радить Мудрій: «Розірви її, розірви. Сховай її десь, не знаю. Розірви й викинь у вікно. І Threema треба видалити та встановити заново».
- Інший діалог між фігурантами, зачитаний прокурором, демонструє схожі застереження:
- Мудра: «Як ще можна перевірити НСРД? Вітя зараз перевірить за адресами».
- Микитась: «Ну, я порвав те, що ти казала порвати. Бог береже того, хто береже себе».
- Мудра: «А новий телефон не купуватимемо? Дочекаємося виходу 18-ї моделі [iPhone]?»
- Також було зафіксовано занепокоєння Микитася щодо можливого прослуховування у його помешканні та його намір замовити послугу перевірки квартири.
Прокурор також навів протокол прослуховування, де Мудра висловлює критичні зауваження щодо діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та САП. «Ти бачиш, на що перетворилися ці два органи [НАБУ і САП]? Це капець просто, ми капець шугаємось. Неможливо було дізнатися. Там у ДБР чи Нацполі, що там відбувається на раз-два можна дізнатися, а тут не можна. […] І ти ж не розумієш, коли вони це винесуть [на публіку]», — цитував прокурор повідомлення Мудрої до Микитася.
На засіданні двоє осіб — головний рабин Києва Біньямін Йонатан Маркович та військовослужбовець Сергій Коваленко — заявили про готовність взяти Ірину Мудру на поруки.
Контекст справи: Операції «Форест Гамп» та «Феміда»
Представлені матеріали є частиною ширшого кримінального провадження. НАБУ та САП оголосили про викриття злочинної схеми, яка організувала легалізацію 150 мільйонів гривень. Ці кошти призначалися для сплати застави за одного з фігурантів справи «Мідас», колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Слідство встановило, що на початку червня учасники схеми отримали контроль над АТ «Сенс Банк» та використовували його для легалізації коштів. Фігурантам повідомлено про підозру за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Прокурор САП у перший день судового засідання назвав імена всіх фігурантів цієї справи:
- Ірина Мудра, колишня заступниця керівника Офісу Президента;
- Максим Микитась, колишній народний депутат України;
- Вадим Столар, чинний народний депутат України;
- Олена Ференс, заступниця Міністра юстиції України;
- Віктор Дубовик, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента;
- Василь Астіон, підприємець та колишній депутат Дніпропетровської обласної ради;
- Микола Гладишенко, колишній голова наглядової ради АТ «Сенс Банк»;
- Олег Ступак, колишній голова правління АТ «Сенс Банк»;
- Людмила Снігур, начальниця департаменту АТ «Сенс Банк»;
- Валентин Єлізаров, Єгор Меркулов, Олександр Остапенко та Микита Тарковський, особи, пов’язані з Микитасем за версією прокурора.
НАБУ та САП представили продовження цього розслідування під назвою операція «Феміда», що стосувалася тих самих фігурантів. За даними слідства, зловмисники за допомогою хакерів здійснювали зламування державних реєстрів, фальсифікували документи та використовували зв’язки в Господарському суді та Міністерстві юстиції для рейдерського захоплення підприємств та об’єктів нерухомості. Ця серія подій відображає тенденцію до комплексних розслідувань, що поєднують фінансові злочини та кіберзлочинність.
