Справа Катерини Гандзюк: відставка судді та ризики перезапуску апеляції

Суддя Оксана Рудніченко, що подала у відставку у справі Катерини Гандзюк

Хроніка подій та статус справи Катерини Гандзюк

  • 31 липня 2018 року: Херсонську активістку Катерину Гандзюк облили кислотою.
  • Листопад 2018 року: Катерина Гандзюк померла від отриманих опіків.
  • 15 лютого 2019 року: Шевченківський суд ухвалив рішення про арешт Владислава Мангера, з правом внесення застави у розмірі близько 2,5 млн грн. Заставу було внесено того ж дня.
  • 22 лютого 2020 року: Суд у Болгарії дозволив екстрадицію Олексія Левіна, підозрюваного в організації нападу на Гандзюк.
  • 16 березня 2020 року: Олексій Левін прибув до України, наступного дня його взяли під варту.
  • 26 червня 2023 року: Дніпровський районний суд Києва засудив Владислава Мангера та Олексія Левіна до 10 років позбавлення волі. Обидва подали апеляцію.
  • Серпень 2025 року: Владислав Мангер, за повідомленням hromadske з посиланням на його адвокатів, клопотав про долучення до ЗСУ, але суд відхилив це клопотання.

Відставка головуючої судді

Головуюча суддя у справі Катерини Гандзюк, Оксана Рудніченко, подала у відставку. Цей факт підтвердила адвокатка сім’ї Гандзюк Анна Калинчук та ініціатива “Хто замовив Катю Гандзюк?”. Вища рада правосуддя, орган, що забезпечує незалежність судової влади, за підсумками засідання 16 червня підтвердила звільнення Рудніченко. Згідно з даними, наданими ініціативою “Хто замовив Катю Гандзюк?”, суддя Апеляційного суду Київської області Оксана Рудніченко покинула посаду за власним бажанням, маючи 20 років стажу, хоча мала право залишатися суддею ще 12 років.

Наслідки для апеляційного розгляду

Подання судді у відставку створює прецедент для можливого перезапуску апеляційного розгляду. Як пояснює Анна Калинчук, апеляційний суд слухає справи у складі трьох суддів (колегія). У разі виходу одного з них, формується нова колегія, що є підставою для початку розгляду апеляційної скарги з нуля.

Подібна ситуація вже мала місце влітку 2024 року, коли один із суддів колегії вийшов на пенсію за віком (у 65 років). Тоді захист Владислава Мангера та Олексія Левіна наполіг на початку розгляду спочатку. Анна Калинчук зазначає, що як тоді, так і зараз розгляд справи міг би бути продовжений, проте адвокати обвинувачених обрали варіант повторного розгляду. Це ставить під сумнів проведення наступного засідання апеляції, запланованого на 26 червня, через необхідність переформатування колегії.

Ризики для справи: термін давності

Перезапуск апеляційного розгляду може збільшити ймовірність закриття справи через закінчення строку давності. Анна Калинчук підтверджує, що термін давності притягнення до відповідальності за злочин, у якому обвинувачують Мангера та Левіна, становить 10 років, оскільки кваліфікується як тяжкий злочин. Цей термін відраховується від дати вчинення злочину – липня 2018 року – і завершується в липні 2028 року.

Тривалість процесу, за словами юристки, обумовлена кількома факторами. Серед них – тривале розслідування, яке, за її оцінкою, не завжди було якісним (згадується першочергове затримання сторонньої особи). Також значний час зайняв розгляд справи у суді першої інстанції, який завершився вироком лише у червні 2023 року. Наразі апеляційний розгляд триває вже три роки, а загальний обсяг справи перевищує 250 томів.

Позиція активістів та звернення до Президента

Ініціатива “Хто замовив Катю Гандзюк?” звернулася до президента Володимира Зеленського із відкритим питанням щодо термінів покарання замовників убивства. Вони нагадали про обіцянку президента, висловлену ним у 2019 році в статусі глави держави на роковини смерті Гандзюк, щодо встановлення та покарання всіх замовників. Активісти також вимагають проведення щотижневих засідань апеляційного суду для уникнення подальшого затягування справи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ...

Прокрутка до верху

У ВАС Є ПИТАННЯ?