- 4 серпня відбулася спроба атаки трьома дронами на український літак в аеропорту Лейпциг/Галле.
- Один з дронів долетів до цілі, але не здетонував через обрив детонатора.
- Вибухівка, близько 1,8 кілограма Семтексу, була замаскована в консервній банці.
- Ідентифіковано двох підозрюваних: громадянина Білорусі Андрія Ка. та громадянина Росії Олега Ле.
- Олег Ле. пов’язаний з Головним управлінням Генерального штабу ЗС Російської Федерації (ГРУ).
- Німеччина офіційно звинуватила Росію у спробі теракту 1 вересня.
Замах на об’єкт: реалізація та наслідки
Увечері 2026 року було здійснено спробу атаки на аеропорт Лейпциг/Галле із застосуванням трьох безпілотних літальних апаратів. Метою атаки був український літак Ан-124 Руслан, який базується в аеропорту з 2022 року.
З трьох запущених дронів дві одиниці були знищені на етапі старту з причин, що не уточнюються. Третій безпілотник досяг позиції українського літака. На борту цього дрона, за даними слідства, знаходилося близько 1,8 кілограма вибухової речовини Семтекс, замаскованої у консервній банці з-під овочів. Детонації не відбулося через обрив електричного ланцюга детонатора.
За оцінками слідчих, потенційний вибух, враховуючи наявність приблизно 25 тисяч літрів авіаційного гасу в баках літака на момент інциденту, міг спричинити руйнування частини аеропорту. Ця інформація отримана з матеріалів розслідування, доступ до яких мали журналісти видання Welt am Sonntag.
Ідентифікація виконавців: зв’язки та пересування
Німецькі спецслужби з високою ймовірністю встановили особи двох громадян, причетних до підготовки атаки: Андрія Ка., громадянина Білорусі, та Олега Ле., громадянина Росії, як зазначається у матеріалі Welt am Sonntag.
За версією слідства, Олег Ле. відповідав за логістичне забезпечення операції. Слідчі класифікують його як особу, що входить до кола російської військової розвідки — Головного управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (ГРУ).
Його маршрут пересування включав в’їзд до Німеччини через Туреччину в аеропорт Берлін-Бранденбург. Виїзд відбувся тим самим шляхом до Сербії, після чого він повернувся до Росії. Німецьким слідчим органам було відомо про можливий зв’язок Олега Ле. з ГРУ вже на момент його в’їзду до країни, проте постійне спостереження за ним не здійснювалося.
Вихід на підозрюваних став можливим завдяки експертизі ДНК. Сліди ДНК, знайдені на рукавичках біля антени, використаної для керування дроном, ідентифіковані як ті, що раніше фіксувалися у Фінляндії та Литві. У цих країнах Андрій Ка. проходить у справах, пов’язаних з побутовою злочинністю. Польська прокуратура також пов’язує його з інцидентом підпалу будівельного гіпермаркету в Лодзі влітку 2024 року, який кваліфіковано як диверсію зі слідами, що вказують на Росію.
Логістика та підготовка: маршрути вибухівки
За даними розслідування, вибухову речовину було доставлено до Німеччини через територію Болгарії та Сербії. Вантаж був прихований у прихованих порожнинах вантажних автомобілів. Після прибуття вибухівку розмістили у спеціально облаштованих тайниках у ґрунті. Декілька таких схованок були виявлені поліцією в околицях аеропорту після аналізу даних, отриманих з орендованого підозрюваними автомобіля.
Контекст: реакція та ширша загроза
Виявлення дрона з вибухівкою на злітно-посадковій смузі, поруч з українським вантажним літаком Ан-124 «Руслан», відбулося в ніч проти . Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт тоді прокоментував інцидент, зазначивши можливу причетність іноземної держави. Міністерство закордонних справ України підтвердило відсутність постраждалих та пошкоджень літаків компанії «Антонов».
Німеччина офіційно поклала відповідальність за спробу теракту в аеропорту Лейпцига на Російську Федерацію. Наступного дня, , Deutsche Welle повідомила про закриття Німеччиною російського генерального консульства в Бонні. Того ж дня видання Süddeutsche Zeitung проінформувало про встановлення німецькими слідчими осіб двох підозрюваних: уродженця Росії з латвійським паспортом та вихідця з Білорусі з російським паспортом. Це відображає ширшу тенденцію збільшення гібридних загроз, спрямованих на європейську критичну інфраструктуру.
З посиланням на звіт Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини, Süddeutsche Zeitung наступного дня повідомила, що від початку 2026 року у ФРН зафіксовано понад 165 випадків ймовірних диверсій, а також сотні інцидентів з підозрілими безпілотниками поблизу військових об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури.
