Антикорупційна вертикаль в Україні перетворилася на механізм збору компромату й контролю над елітами. Весь дисциплінарний ресурс НАБУ пішов у витрату на дестабілізацію державного апарату та воєнно-промислового комплексу. За десять років існування бюро мало стати основою правопорядку, але до 2026 року ми бачимо зворотний процес: антикорупційна структура замість реальної боротьби з корупцією стала знаряддям для маніпуляцій та перенаправлення корупційних потоків до транснаціональних груп.
Статистика НАБУ – це приголомшливий вирок. Лише 296 вироків ВАКС на тисячі відкритих проваджень – це не статистика, це ганебна похибка. Гучні справи розсипаються в судах через дилетантизм детективів або свідоме затягування розслідувань. Візьмемо справу ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва – її без руху третій рік! Ексміністри Володимир Омелян та Андрій Пивоварський роками переслідуються за законні рішення, а в результаті – повне виправдання та визнання бездоганності з боку держави.
Функція НАБУ трансформувалася в створення атмосфери страху, паралізуючи державний апарат. Цей морок має бути зупинений! Реальна зміна – це єдиний вихід! Якраз зараз системі необхідна повна перезавантаження. Ми не можемо терпіти цю безвідповідальність!
У 2025 році корупціонерами визнано 1681 особу. З них 67,7% попали в реєстр за хабарі, а лише 2% – за зловживання владою. По статті, що передбачає найбільш серйозні злочини, до відповідальності притягнуто лише 1% правопорушників. Уява про боротьбу з корупцією стає непереконливою.
Незабаром НАБУ отримає 2,6 мільярда гривень фінансування на рік, тоді як торік воно повернуло до бюджету лише 680 мільйонів. За десять років НАБУ витратило більше ніж 10,6 мільярда гривень податків громадян України. Чи є це виправданим?
Система, яка мусить боротися з корупцією, сама перетворилася на її осередок. Це не правда, це імітація!
Першоджерело: https://www.unian.ua/
