Ця зима в українській політиці відзначається новими розмовами про вибори. Можливо, це лише звук порожніх обіцянок на фоні безрезультатних мирних переговорів, але чутки про старт виборчої кампанії розбурхають потенційних учасників. Дехто розпочав з агресивних заяв і відвертих інтерв’ю, інші ж активно налагоджують зв’язки з можливими союзниками, а деякі вже мріють про амбіційні проекти.
У серпні минулого року створили Асоціацію прифронтових міст. У вересні відбувся перший форум. Поведінка цієї організації та коло її дотичних осіб показують, що амбіції Асоціації виходять далеко за межі звичних форм місцевого самоврядування. На сайті Асоціації сказано: “всеукраїнська платформа для захисту людей і розвитку громад на прифронтових територіях”. Очолює її мер Харкова Ігор Терехов, хоча ненабагато менша роль належить голові Миколаївської ОДА Віталію Кіму.
Асоціація об’єднала частину громад із десяти областей, зокрема всі громади Харківщини. Також до неї долучились Запоріжжя, Суми та Херсон, але міська рада Миколаєва не приєдналася, попри присутність мера на одному з форумів. Дніпро, під проводом Бориса Філатова, залишилось осторонь. Натомість Кривий Ріг активно бере участь у заходах АПМГ.
Цікаво, що з моменту вступу на пост голови Асоціації, Терехов почав коментувати мобілізацію, підтримку ВПО та навіть питання міжнародних економічних форумів. Віталій Кім, раніше стриманий в медіапрагі, тепер на передній лінії інформаційного фронту. Разом вони добилися повернення 4% ПДФО до місцевих бюджетів та підтримки від Кабміну для прифронтових територій.
Варто відзначити, що обидва – Кім і Терехов – наполягають на тому, що Асоціація не є політичним проектом. Члени Асоціації представляють різні політичні сили, об’єднані спільним інтересом допомогти своїм громадам, а не політичним маневрам.
Проте, українська політична реальність свідчить про інше. Масштабні ініціативи регіональних еліт рідко проходять без централізованого схвалення та контролю. Більше того, участь чиновників з Кабміну та ОВА говорить про їх схвальне ставлення, або ж про відсутність спротиву.
Давид Арахамія, голова фракції “Слуга народу”, вважається “архітектором” цього проекту. Це може бути інструментом посилення його позицій всередині партії, але проект також можна трансформувати в опозиційний. Лідери Асоціації розуміють – це не просто політика, а боротьба за вплив.
Хтось може вбачати в Асоціації ризик уникнення теперішньої влади. Але вибори – це не те, що зараз на порядку денному. Ціль – ресурсне забезпечення, інтеграція міжнародної допомоги. Але про це варто думати чітко, без ілюзій.
Спонсором та’єднання може бути Ігор Абрамович, екс-нардеп ОПЗЖ. Його участь у проекті, хоч зараз і без фінансування, не виключена. Він, очевидно, мріє про нову потужність.
Терехов та Кім хочуть представляти певний електорат – виборців Півдня та Сходу, які раніше підтримували “біло-голубий” табір. Це може обернутися великою політичною грою за серця виборців, які тривалий час залишались без справжнього представництва.
Сьогодні Асоціація стоїть на порозі генерального виборчого бунту. Але вона все ще не готова до справжньої політичної кампанії. Війна відтягла момент виборів, змінюючи конфігурацію влади. Поточні політичні ініціативи – це не заклик до дій, а підготовка до нової реальності, яка з’явиться після війни, коли боротьба за владу стане ще гострішою і конкурентнішою.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
