Реформування системи оборонних закупівель
Процес реформування системи оборонних закупівель з орієнтацією на тендерні процедури був ініційований навесні року. Тодішній міністр Михайло Федоров оголосив про цей напрямок змін. Ця ініціатива корелювала з неформальною вимогою Євросоюзу, який виділив Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на два роки. Частина цих коштів призначена для придбання озброєнь, оскільки бюджетні асигнування на цю мету обмежені.
Втім, перехід на тендерні процедури зазнав затримок. Серед причин — зволікання з надходженням кредиту та внутрішні конфлікти між попереднім керівництвом Генерального штабу та Міністерства оборони. У серпні Агенція оборонних закупівель (АОЗ) інформувала в. о. міністра оборони Євгенія Хмару про ці затримки.
Однією з ключових перепон стала відповідальність за розробку тактико-технічних характеристик (ТТХ), які є основою для закупівель. Цей обов’язок покладався на Генеральний штаб у кооперації з Центрами компетенцій при Міністерстві оборони. Проте, конфлікт між Михайлом Федоровим та колишнім головкомом Олександром Сирським призвів до самоусунення Генерального штабу від цього завдання та блокування ним створення профільних центрів. Ситуація загострилася у другій половині серпня, що змусило Міністерство оборони провести зустрічі з виробниками, запевнивши їх у завершенні підготовки до тендерів та відсутності загрози для постачань на фронт.
Перші конкурентні закупівлі та методологія ТТХ
У серпні АОЗ провела три конкурентні закупівлі, які фактично є тендерами. Вони стосувалися дипстрайків, FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів. Усі закупівлі відбувалися на основі розроблених ТТХ.
Процедура розробки ТТХ включала:
- Формування експертних груп Міністерством оборони для конкретних видів озброєнь.
- Напрацювання чорнових варіантів ТТХ, які тестувалися військовими.
- Аналіз зворотного зв’язку від військових, корекція характеристик.
- Консультації з виробниками для отримання їхніх зауважень, пропозицій та оцінки виробничих спроможностей.
- Проведення ринкових консультацій щодо процедури та остаточних ТТХ після оновлення.
- Фінальне узгодження з Генеральним штабом.
Тендер на дрони на оптоволокні був ініційований . У цей день АОЗ розіслала запити на комерційні пропозиції верифікованим виробникам. Умови тендеру включали:
- Кінцевий термін подачі комерційних пропозицій: .
- Термін поставки: грудень року.
- Критерій оцінки: ціна.
- Обмеження для учасників: не більше 50% від суми лотів.
- Банківська гарантія переможця: 1,5% від суми державного контракту.
Загалом тендер передбачав 52 лоти, кожен з яких містив від кількох сотень до 24 тисяч дронів.
Оскарження тендеру та судове рішення
Виробник, відомий як «Генерал Черешня», сформулював та озвучив свої зауваження до закупівлі на кількох платформах, зокрема у соціальних мережах, у листі до Громадської антикорупційної ради при Міноборони та у позові проти АОЗ. Основні претензії «Генерала Черешні» стосувалися твердження про незаконність закупівлі, оскільки вона не відповідала встановленим законодавством вимогам (не відкриті торги, не спрощені закупівлі, не закупівлі за електронним каталогом, не рамкова угода). Також зазначалося, що ТТХ були сформовані дискримінаційно, потенційно під конкретного виробника, і документація не відповідала законодавству.
Суд розглянув позов проти АОЗ і babel.ua:
- Закупівля була визнана законною. Суд обґрунтував це тим, що позивач посилався на норму, яка не стосується закупівель зброї. Подібні закупівлі регулюються пунктом 43 постанови уряду 1275, який дозволяє придбання озброєння, спецтехніки, ракет та боєприпасів «без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Спосіб проведення таких закупівель визначається замовником, тобто Міністерством оборони.
- Доводи щодо необґрунтованості ТТХ дронів були визнані безпідставними. Суд зазначив, що АОЗ не формує ТТХ, це є компетенцією Міністерства оборони. Це вказує на нерозуміння позивачем розподілу повноважень між відомствами.
- Позивач не надав доказів того, що технічні характеристики закупівлі не відповідають потребам Міністерства оборони, є дискримінаційними або унеможливлюють участь компанії «Генерал Черешня» у процедурі.
- Претензія виробника щодо невідповідності документації конкурентної закупівлі вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» була визнана хибною, оскільки збройні закупівлі регулюються іншими нормами.
- Порядок закупівлі дронів не порушив прав та інтересів позивача. «Генерал Черешня» брав участь у торгах, не був дискримінований, і його пропозицію не відхиляли. Суд зазначив, що можливе звернення до суду у разі порушення прав компанії після оголошення результатів тендеру.
У задоволенні позову було відмовлено. Можлива апеляція.
Ці аргументи не набули широкого публічного розголосу. Проте, у соціальних мережах під публікаціями «Генерала Черешні» про нібито незаконність тендерів розгорнулася дискусія. Неллі Стельмах, викладачка курсу публічних закупівель у Національному університеті оборони та уповноважена з закупівель військової частини, публічно заявила, що «Генерал Черешня» невірно трактує законодавство. Після цього її та інших критиків було заблоковано на сторінці виробника. У розмові з «Бабелем» Стельмах підтвердила аргументи суду.
Представники «Генерала Черешні» розцінюють критику в соцмережах як «медіакілерство». Волонтер Сергій Стерненко, один з опонентів, стверджував, що виробник замовляє публікації в анонімних телеграм-каналах та що FPV-дрони компанії «абсолютно небоєздатні». Стосовно першого, ймовірно, йдеться про публікацію матеріалу РБК про тендери в анонімному телеграм-каналі «Труха», який повторював аргументацію «Генерала Черешні» з посиланням на анонімні джерела. Щодо якості дронів, Стерненко посилався на досвід військових.
Однак, згідно зі звітом про е-бали за липень цього року, який є у розпорядженні редакції, FPV «Генерала Черешні» входить до трійки лідерів за кількістю уражених цілей та займає перше місце за балами. За інформацією компанії, вона утримує цю позицію п’ять місяців поспіль. Такі результати значною мірою пояснюються тим, що «Генерал Черешня» є одним з лідерів прямих закупівель, що забезпечує велику кількість їхніх виробів на фронті та, відповідно, високу кількість уражених цілей. Перехід Міністерства оборони на тендери навесні цього року спрямований саме на зменшення частки прямих закупівель.
Неллі Стельмах, яка закуповує продукцію «Генерала Черешні» для військової частини, зазначила: «У мене немає нарікань на якість „Генерала Черешні“. Але минулого року їх купували дуже добре, і зараз вони намагаються усіма способами боротись, щоб не втратити свою частку ринку». Цю ж думку щодо мотивації «Генерала Черешні» поділяють великі виробники, співрозмовники «Бабеля» в Міноборони та АОЗ.
Недоліки поточної системи тендерів
Незважаючи на рішення суду про законність закупівлі дронів на оптоволокні, поточна процедура не може вважатися повноцінним тендером. Система не передбачає прозорого механізму, де виробники бачать один одного та можуть контролювати хід торгів. Процес відбувається у форматі закритого листування з АОЗ. Це забезпечує більшу конкуренцію порівняно з прямими закупівлями, але не відповідає стандартам тендеру. В документації АОЗ цей формат визначається як «конкурентна закупівля».
Юрій Гудименко, керівник Громадської антикорупційної ради при Міноборони, повідомив, що за останній час було отримано 6–7 скарг від виробників щодо тендерів. Частина скарг була відхилена, але кілька були по суті. Вони стосувалися різних аспектів, від інформування про тендери до особливостей банківських гарантій та претензій до ТТХ. Гудименко зазначив, що «в АОЗ є хронічні хвороби, а є нові правила гри — це тендери. Зараз перше наклалось на друге — і сталась проблема».
Хронічною проблемою залишається формування ТТХ. У липні року АОЗ вже проводила тендери через закритий модуль Prozorro на закупівлю дронів, тоді виробники масово скаржилися на неякісно прописані ТТХ. Це призвело до того, що більшість лотів виграв виробник Vyriy Industries завдяки низькій ціні, але згодом від частини замовлень він відмовився. Для запобігання повторенню подібних ситуацій Міністерство оборони запровадило обмеження на отримання не більше 50% лотів одним учасником.
Гудименко зазначив: «Суть у тому, що закупівлі за ТТХ нікому з виробників не вигідні — всім у своїх виробах треба щось переробити». Незважаючи на це, виробники та Міноборони підтримують постійний діалог. Гудименко особисто був присутній на зустрічі представників Міноборони з «Генералом Черешнею», де обговорювалися спірні питання. На більшість скарг є реакція, хоча не завжди та, яка очікується.
«Генерал Черешня» пропонує проводити всі закупівлі в закритому модулі Prozorro. Однак, як підтвердив суд, процедури публічних закупівель не застосовуються до придбання зброї. Цей аспект є частиною ширшої тенденції до формалізації та систематизації процесів оборонних закупівель.
За інформацією джерел «Бабеля» в Міністерстві оборони, для вирішення цієї проблеми планується запуск системи на кшталт «military Prozorro». Це буде спеціалізована закрита платформа для повноцінних торгів зброєю, адаптована до військових умов. Очікується, що система може запрацювати вже у вересні.
