12 березня — знакова дата. Інкасаторські автомобілі Ощадбанку, як нагло затримувалися Угорщиною, нарешті повернуті. Але що ми отримали натомість? Пошкоджене обладнання та розбиті надії. Влада Угорщини, наче марионетка, повертає те, що ніколи не повинна була затримувати.
“Авто та особисті речі семи інкасаторів тепер у руках тих, кому належать”, — читаємо у заяві. І далі: “Дякуємо українському МЗС і МВС та Посольству України в Угорщині”. Це не подяка, а підкреслення нашої залежності в їхньому світі.
Алік улюблених слів Ощадбанку? Чекати підтвердження збитків після повернення? Це ж жарт! Чи вони не знають, що справжні втрати — це 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та 9 кілограмів золота? Усе це заховано в Угорщині, як символ безвідповідальності, яка не має меж.
5 березня, два автомобілі — затримані без жодних підстав. І все це у момент, коли Україна намагається стати чинником сили. МЗС вже заявило, що відповідь буде, включаючи санкції. Але що ми успішно повертаємо? Лише інкасаторів без майна, а борги залишаються у Загадковій Угорщині.
Нацбанк ховається за оптимістичними прогнозами. “Не варто чекати дефіциту валюти”. Це як біржова гра без реальних активів. Вони гладко ведуть гру, поки наша країна на колінах чекає справедливості.
Зараз ми перед загрозою обману, системи, що намагається змусити нас замовчувати правду. Але боротися за свою незалежність — наш шлях. Доки ми ще можемо, ми діємо.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
