- Польща функціонує як основний маршрут для постачання озброєння Україні.
- Вона також є одним з учасників переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу, який характеризується певною складністю.
- Європейський Парламент – законодавчий орган Європейського Союзу – ухвалив звіт про вступ України до ЄС, який, за наполяганням польських депутатів, містив критику щодо Української Повстанської Армії (УПА).
- Паралельно в Брюсселі вирішується питання створення системи «військового Шенгену», метою якої є усунення бюрократичних перешкод на кордонах для прискорення постачання озброєння.
- 8 липня Європейський Парламент схвалив комплексний звіт щодо прогресу України на шляху до ЄС, привітавши відкриття першого переговорного кластера та відзначивши українські реформи в умовах війни.
- У документі, за ініціативи польських депутатів, з’явився пункт з критикою рішення України найменувати військовий підрозділ Збройних Сил України на честь героїв УПА, що, на їхню думку, «підриває добросусідські відносини» з Польщею.
- 16 липня 2026 року Європейський Парламент, Рада ЄС та Єврокомісія розпочали міжустановчі переговори (трилоги) щодо законодавчого пакета ініціативи військової мобільності.
- Міхал Щерба, євродепутат від урядової коаліції Польщі, та Робертс Зіле, очолюють переговорний процес від імені Європейського Парламенту.
Історичний контекст та процес вступу до ЄС
Включення історичних питань до звіту Європарламенту
Включення питань, що стосуються діяльності УПА та Волинської трагедії, до офіційної резолюції Європейського Парламенту не є випадковим. За словами Міхала Щерби, як зазначається у матеріалі LIGA.net, Європейський Союз визначає себе як спільноту цінностей. Це передбачає неможливість ігнорування актів, які можуть асоціюватися з геноцидом, особливо у контексті країни-кандидата на вступ. З відкриттям Україною кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини», виникла необхідність актуалізації історичних взаємин, що є складними для багатьох країн-членів ЄС. Інтеграція до ЄС вимагає від держави-кандидата гарантій побудови відносин із сусідами на основі історичної правди. Таким чином, фіксація цього аспекту у документі Європарламенту розглядається як обґрунтований крок, який стосується не тільки двосторонніх відносин між Києвом і Варшавою, але й європейської спільноти в цілому.
Схвалений текст у підсумку став компромісним рішенням. Це відбулося після того, як польські праві політичні сили намагалися ініціювати більш жорсткі поправки, які б прямо пов’язували процес вступу України до ЄС із вирішенням історичних суперечок.
Динаміка вирішення історичних питань
У питанні вирішення історичних суперечностей спостерігається позитивна динаміка. Зокрема, було відзначено заяву президента України Володимира Зеленського, зроблену під час роковин Волинської трагедії. Крім того, відновлено та триває процес ексгумації жертв, що оцінюється як значний сигнал у контексті врегулювання історичних розбіжностей.
Економічні аспекти: аграрний кластер
Захист інтересів держав-членів
Наближаються переговори щодо п’ятого кластера, який включає питання сільського господарства. Цей блок несе ризики, пов’язані з потенційним вето польського уряду, що може бути зумовлене тиском з боку національних фермерів. Міхал Щерба підтверджує, що польський уряд підтримує переговорний процес та відкриття нових кластерів. Однак подальший розвиток подій залежить від виконання Україною умов вступу. Статус кандидата означає майбутнє включення України до Спільної аграрної політики (CAP) ЄС. В процесі інтеграції ЄС необхідним є захист інтересів чинних держав-членів. Проте, п’ятий кластер є переважно технічним та юридичним процесом, який передбачає адаптацію регламентів, створення адміністративних структур та платіжних агентств для оперування європейськими фондами. Це питання є виконанням державних зобов’язань, а не результатом тиску окремих суспільних груп.
Військова мобільність та безпека
«Військовий Шенген»: механізм та перспективи
Європейський Союз активно розвиває проєкт «військового Шенгену», що є стратегічною ініціативою, спрямованою на усунення бюрократичних та інфраструктурних бар’єрів для оперативного переміщення військової техніки та особового складу по території Європи. Європейський Парламент запропонував включити Україну та Молдову до цього регламенту. Це дозволить обом країнам долучитися до існуючих форматів та систем військової мобільності. Передбачається, що один із ключових транспортних коридорів пройде через Україну, що створить додаткові можливості на кордонах ЄС, прискорюючи доставлення техніки та пересування військового персоналу. Для вирішення існуючих затримок на польсько-українському кордоні, пропозиція передбачає запровадження двох типів дозволів на транзит: постійних (standing permits) та спеціальних (ad hoc permits). Остаточне погодження цієї пропозиції під час переговорів між Європарламентом та Радою ЄС, що тривають, дозволить військовим вантажам безперешкодно та швидко переміщуватися через території 27 країн-членів, що спростить логістику для України.
Гарантії безпеки: розмежування переговорних процесів
Переговори щодо оборонного кластера (Глава 31) не мають прямого відношення до надання безпекових гарантій. Питання реальних гарантій безпеки для України буде вирішуватися після завершення війни. Це рішення залежатиме від геополітичних факторів, що не є частиною переговорів щодо вступу до ЄС.
Гібридні загрози та оборонні інвестиції
Існує потенційна загроза вчинення Російською Федерацією диверсій на території Польщі під «фальшивим прапором» України, про що заявляв глава Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Європа готується до різних сценаріїв, що передбачає активне впровадження нових оборонних програм та регламентів, включаючи військову мобільність, яка є критично важливою як для ЄС, так і для НАТО. Польща координує свої дії з НАТО та залучає безпекові кредити на суму 44 мільярди євро. Значна частина цих коштів буде інвестована в оборонну інфраструктуру та системи безпеки, що мають забезпечити захист країни від масштабних кібервтручань та гібридних атак.
