- Леся Забуранна обрана доповідачем звіту у Парламентській асамблеї Ради Європи.
- Тема звіту: «Безпека критичної інфраструктури як основа демократичної стабільності в Європі».
- Запропоновані шість напрямків для включення до резолюції.
- Проблеми терору проти цивільних осіб можуть торкнутися і інших європейських країн.
Передумови рішення
Леся Забуранна, народна депутатка від партії “Слуга народу”, була обрана доповідачем у Парламентській асамблеї Ради Європи за рішенням політичного комітету. Обрана тема звіту – «Безпека критичної інфраструктури як основа демократичної стабільності в Європі» – стала ініціативою самої політики, що ґрунтується на досвіді української зими 2025/26 років, а також минулих періодів, коли російські війська регулярно атаки на критичну інфраструктуру. Цей контекст підкреслює значущість питання забезпечення стабільності та безпеки в Україні та Європі в цілому.
Проблематика тероризму
Забуранна зазначила, що удари по енергетичній системі, теплу, воді та зв’язку мають серйозні не тільки гуманітарні, але й політичні наслідки. Зокрема, це впливає на суверенітет країни і підриває функціонування демократії, адже, коли держава не в змозі забезпечити базові потреби своїх громадян, довіра до інституцій, виборів та самої концепції демократії підривається. Це, на думку Забуранної, відповідає планам Москви, яка прагне послабити демократію в Україні та інших країнах Європи.
Енергетичний шантаж як інструмент
Депутатка зазначила, що терор проти цивільного населення виходить за межі України. Росія використовує енергетику і інфраструктуру як інструмент шантажу проти європейських демократій. Це включає газові кризи, відключення та диверсії на території держав ЄС. Сьогодні ця практика охоплює всі елементи критичної інфраструктури: енергомережі, транспорт, цифрові технології, водопостачання. Забуранна підкреслила, що якщо Європа не реагуватиме системно, ця модель шантажу може стати новою нормою для демократій.
Напрямки резолюції
У своєму дописі в соціальній мережі Facebook Забуранна підкреслила важливість шести напрямків, які повинні бути включені до резолюції:
- Визначити атаки на критичну інфраструктуру як окрему категорію загроз демократії.
- Вироблення спільних стандартів захисту та стійкості для держав-членів Ради Європи.
- Посилення механізмів відповідальності, включаючи юридичну кваліфікацію і фіксацію для Європейського суду з прав людини.
- Створення рамки для обміну розвідувальною інформацією про гібридні загрози.
- Інтеграція українського досвіду захисту енергосистеми до європейської системи безпеки.
- Введення механізмів протидії енергетичному шантажу.
Стратегічні заяви щодо тиску
Раніше віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Дон Туїг зазначив, що Володимир Путін намагається створити ілюзію більшої військової потужності, ніж є насправді, і перевіряє реакцію НАТО та європейських країн. Ці дії демонструють стратегію, спрямовану на тиск та перевірку готовності Заходу до відповіді на загрози.
Наслідки для сфери безпеки
Обрання Лесі Забуранної доповідачем у ПАРЄ щодо безпеки критичної інфраструктури і подані нею ініціативи відкривають нові можливості для зміцнення демократичних засад в Україні та Європі, одночасно вказуючи на загрози, які потребують оперативних і скоординованих дій на міжнародному рівні.
Першоджерело:
