Лідери країн-членів Європейського Союзу готуються до прийняття важливого рішення на найближчому саміті, що стосується фінансової підтримки Україні у 2026-2027 роках. Питання терміновості цієї підтримки стає дедалі актуальнішим, особливо в контексті посилення російських атак на фоні активізації мирних переговорів. Як зазначає президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, відповідальність за формування фінансування для України лежить на Європі, оскільки потреби країни на найближчі роки оцінюються у приблизно 137 мільярдів євро. Європа повинна забезпечити близько 90 мільярдів євро, оскільки ці показники не лише цифри, а й визначають можливість України досягти справедливого і тривалого миру, що, в свою чергу, вплине на стабільність усієї Європи.
Фон дер Ляєн підкреслила, що питання фінансування України також безпосередньо пов’язане зі збільшенням витрат на війну для Росії. Вона представила два можливих варіанти для розгляду на Європейській Раді: перший – використання російських активів, другий – залучення ресурсів через запозичення ЄС. Обрана стратегія має значення, адже вирішення цього питання є нагальним і повинно відбутися найближчим часом.
Важливим кроком у цьому процесі стало рішення про безстрокове заморожування російських активів, що є символічним сигналом. Закликавши до рішень, що затримають активи поки не будуть вжиті заходи щодо завершення конфлікту та відшкодування збитків Україні, фон дер Ляєн підкреслила їхній довгостроковий вплив. Необхідність в рішучих діях знову підтверджується заявою Європейської комісії про 140 мільярдів євро репараційного кредиту, проте ініціативу блокують деякі країни, зокрема Бельгія, яка утримує найбільшу частку російських активів.
У разі, якщо домовитись не вдасться, Євросоюз розглядає альтернативний план – кредитування України з ресурсів, доступних у рамках блоку, яке могло б дати необхідну підтримку на початку 2026 року. Проте Німеччина попереджає про можливі негативні наслідки для кредитних рейтингів та підвищення відсоткових ставок у разі відмови підтримати репараційний кредит. Голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга визнає цю ситуацію критично важливою, наголошуючи на потребі термінового рішення. Він спостерігає за небезпекою, пов’язаною з відмовами та сумнівами щодо фінансових і юридичних ризиків, відзначаючи їх безпідставність.
Також надходять повідомлення про те, що США намагаються вплинути на ряд країн ЄС, щоб ті відмовилися від планів використання заморожених активів Росії на користь України. У разі невдачі з фінансуванням Україні можуть загрожувати суттєві економічні труднощі, що підкреслює нагальність ухвалення зважених рішень на майбутньому саміті.
