Система приходить до глухого кута. На Київщині викрито “реабілітаційний центр”, що насправді є пеклом. Тут 58 людей, як у страхітливій казці, стали жертвами найгіршої експлуатації. Психологічний тиск, побої, насильство — вони зазнавали всього, аби працювати на тих, хто при владі. Седативи вводились силою. Куди дивиться суспільство?
Ця злочинна схема очолюється хитромудрим керівником громадської організації, який використовує довіру людей як свою зброю. Партнери йому — співзасновник та охоронці, що перетворилися на бездушні наглядачі. Тут свобода — лише ілюзія.
Ті, хто наважився на протест, зазнавали жорстоких утисків. Рабство на порозі третього тисячоліття? Так, і це реальність, яка вимагає нашої уваги. «Роботи» на полях, будівництві, заготівлі. Все це — за межами людського ставлення.
Справедливість нарешті прокидається. Правоохоронці звільнили 16 потенційних жертв, серед яких — неповнолітній. Із ними працюють фахівці, аби повернути їх до життя. А комусь це просто бізнес? Три фігуранти, й їх підозрюють у торгівлі людьми та катуванні. Санкція? До 15 років за ґратами з конфіскацією майна. І це все, що їм загрожує за заподіяну біду?
Система приречена на крах. Час прокинутися й сказати «досить». Час діяти, не мовчати, вимагати правди без прикрас.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
