Деякі країни-члени Європейського Союзу демонструють неприховану жадібність, вимагаючи від країн, що не входять до блоку, сплачувати комісію за укладення контрактів з Україною, якщо ці контракти обслуговуються кредитом у 90 мільярдів євро. Це не просто ігри з цифрами, це потужний удар по суті справедливості.
Франція, підкорюючи своє його егоїстичними інтересами, стверджує, що надання третім країнам доступу до кредитних ресурсів, які мають йти в першу чергу на підтримку України, є “несправедливим”. Чому? Бо члени ЄС мають привілей на обслуговування позики. І що ми маємо? Ізоляцію, закриті двері, ультиматуми. Вимоги купувати зброю та техніку лише в межах ЄС – це черговий штамп, який відображає системний страх.
Нарешті, позиція від Німеччини, яка вимагає можливості купувати зброю у США та інших країн, породжує чергову хвилю суперечок серед європейських політиків. Чи не час поставити запитання: а чи потрібна Україні ця драма заради грошової винагороди? Відтак, цінність цих кредитів може перетворитися на своєрідний загрозливий механізм, здатний сповільнити постачання необхідної зброї для оборони.
Цей фінансовий колапс та міжнародні драма — це не просто суперечка. Це боротьба між правдою та імітацією, дія та безвідповідальність. Поки ж окремі держави все ще сперечаються, чекаючи на угоду в найближчі дні, правду потрібно виголошувати голосно і чітко. Ніхто не повинен бути жертвою чужих амбіцій — ні на політичних, ні на економічних фронтах.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
