- Єврокомісія здійснює моніторинг розслідувань корупції в Україні.
- Принцип нульової толерантності до корупції є вимогою для членства в ЄС.
- Незалежні антикорупційні органи визначені як наріжний камінь верховенства права.
- Справа директора НАБУ Кривоноса та дії генпрокурора Кравченка розглядаються у контексті цих процесів.
- План Качки-Кос включає реформу щодо конкурсного відбору генерального прокурора.
Оцінка ситуації: позиція Єврокомісії
Європейська комісія зафіксувала останні події, що стосуються антикорупційних розслідувань в Україні. Гійом Мерсьє, речник Єврокомісії, підтвердив відстеження ситуації, утримуючись від коментування окремих справ. Як зазначається у матеріалі Censor.НЕТ, Європейський Союз дотримується політики нульової толерантності до корупції. Цей принцип є центральним елементом для будь-якої держави, що прагне приєднатися до ЄС.
Речник Єврокомісії акцентував на необхідності постійних зусиль у запобіганні, розслідуванні та кримінальному переслідуванні корупційних проявів. Він підкреслив, що незалежні антикорупційні органи, такі як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), є наріжним каменем верховенства права. Майбутня держава-член, якою розглядається Україна, має гарантувати їхній захист та забезпечити умови для належного виконання ними своїх функцій.
Контекст реформ: План Качки-Кос
Ця ситуація відображає постійну динаміку взаємодії між внутрішніми антикорупційними механізмами України та зовнішніми вимогами, що формують її інтеграційний курс.
Гійом Мерсьє також підтвердив, що перелік із 10 пріоритетних реформ, погоджений Україною з Єврокомісією та відомий як план Качки-Кос, містить положення щодо відбору генерального прокурора на конкурсній основі. Цей план є частиною зусиль зі зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією в Україні. Згідно з планом, українська влада має послідовно та ефективно реалізовувати ці реформи. Факт розслідування справ високого рівня, на думку речника Єврокомісії, свідчить про наявність та функціонування відповідних інституцій в Україні, зокрема антикорупційних органів.
Кадрові питання та розслідування
14 вересня 2026 року генеральний прокурор Руслан Кравченко підписав підозру Семену Кривоносу, який є директором НАБУ (державний правоохоронний орган, що має на меті протидію корупційним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами), а також особі, наближеній до керівника САП (незалежний орган прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, підслідних НАБУ). Згодом Кравченко заявив, що Кривонос підозрюється у фіктивному всиновленні з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ці дії генпрокурора були розцінені НАБУ та САП як продовження системної атаки на антикорупційні органи. Президент Володимир Зеленський публічно закликав Верховну Раду невідкладно підтримати звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.
За даними Центру протидії корупції (ЦПК), Кравченко в ніч на виїхав за кордон. Згодом він підтвердив своє перебування за кордоном у відрядженні. За інформацією джерел Censor.НЕТ, виїзд Кравченка було оформлено як службове відрядження до Брюсселя.
