- США та Україна розглядають Велику Британію, Францію та Німеччину (E3) як потенційних представників Європи у переговорах щодо врегулювання війни.
- Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер узгодили цей механізм з українськими офіційними особами в Києві.
- Існує внутрішньоєвропейська суперечка щодо формату представництва, особливо з боку менших держав Європи.
- Лідери Фінляндії та Норвегії провели пряму телефонну розмову з Володимиром Путіним, що викликало критику з боку європейських союзників.
- Президент України Володимир Зеленський підтвердив бажання участі Європи у майбутніх переговорах в Абу-Дабі.
Формування європейського представництва у переговорному процесі
США та Україна розглядають групу E3, до якої входять Велика Британія, Франція та Німеччина, як найбільш імовірний суб’єкт, здатний відіграти роль у переговорах щодо врегулювання війни Росії проти України. Ця інформація, як зазначається у матеріалі Financial Times (FT), базується на даних чотирьох європейських дипломатів.
Минулого місяця спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер, особи, призначені для виконання спеціальних дипломатичних завдань від імені глави держави, досягли домовленості з українськими офіційними особами в Києві. Суть домовленості полягала у визначенні E3 як механізму європейського представництва у майбутніх переговорах. Однак, за даними FT, це рішення продовжує викликати суперечки всередині Європи.
Внутрішньоєвропейські розбіжності та занепокоєння
Перспектива того, що три найбільші економіки Європи представлятимуть увесь континент, загрожує відштовхнути від цього процесу менші європейські держави. Один із дипломатів зазначив, що хоча наразі дотримується формат E3, у разі переходу до серйозних переговорів європейські інституції мають бути залучені до вирішення ключових питань, таких як членство України в ЄС та зняття санкцій. Джерело FT уточнило, що до таких серйозних переговорів ще далеко.
У європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливості усунення їх від переговорного процесу. Водночас, відсутня єдина позиція щодо методів забезпечення участі Європи, особливо на тлі тиску президента США Дональда Трампа на Київ щодо укладення угоди з Москвою. Ця ситуація відображає тенденцію до фрагментації європейських дипломатичних ініціатив та виклики у формуванні єдиної позиції.
Дипломатична ініціатива північних країн
Можливість проведення нового раунду переговорів у форматі США — Україна — Росія в Абу-Дабі посилює побоювання в Європі, що рішення, здатні вплинути на її безпеку, можуть бути ухвалені без її участі. Це занепокоєння, як зазначає FT, спонукало лідерів Норвегії та Фінляндії організувати телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним.
Президент Фінляндії Александер Стубб та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, глави держав, що представляють свої країни, провели цю розмову з Володимиром Путіним 27 жовтня. Цей контакт став першим прямим контактом Путіна з європейськими лідерами, які підтримують Україну, після телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном у липні 2025 року. За інформацією Стьоре, під час розмови Путін переважно повторював відому позицію щодо війни, що свідчить про збереження значних розбіжностей. Стьоре наголосив, що вони зі Стуббом виступали виключно від імені своїх країн, а союзників було попереджено заздалегідь. Проте цей крок було зроблено без попередньої підтримки з боку ЄС, що викликало критику, зокрема, від прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, глави уряду Данії.
Позиція України та виклики для європейської дипломатії
Посадовці, коментуючи ситуацію для Financial Times, зазначили, що розрізнені спроби налагодити контакти та викликана ними критика увиразнюють дилему, що постала перед Європою: як найкраще донести інтереси континенту до ключових гравців. Попри наявність значних важелів, таких як санкції та заморожені активи, Європі не вдається перетворити свою економічну та політичну вагу на дипломатичний вплив, наголошується у статті.
Хоча Вашингтон і Київ дедалі частіше визнають роль Європи у будь-якій угоді, європейські уряди продовжують залишатися осторонь переговорів. Високопоставлений європейський дипломат, ім’я якого не розголошується, заявив, що перед обговоренням вибору представника від Європи необхідно забезпечити місце за столом переговорів. Він також висловив думку, що Володимир Путін не бажає залучати європейців до переговорного процесу, прагнучи діалогу з Дональдом Трампом для посилення тиску на Володимира Зеленського.
Президент України Володимир Зеленський 28 жовтня заявив, що Україна бажає участі Європи у майбутніх переговорах в Абу-Дабі, але не перешкоджатиме зустрічі, якщо США наполягатимуть на тристоронньому форматі.
