Дискусії щодо візової політики Європейського Союзу стосовно громадян Російської Федерації та використання заморожених російських суверенних активів тривають. Ця ситуація відображає тенденцію європейських країн до перегляду взаємодії з Росією на тлі триваючого конфлікту та його геополітичних наслідків.
Політика доступу та фінансові механізми
Прем’єр-міністр Латвії Кулбергс, як зазначається у матеріалі nv.ua, в інтерв’ю Politico Brussels Playbook, опублікованому , поставив під сумнів доцільність видачі європейських віз російським військовослужбовцям. Його позиція акцентує на дисонансі між наданням дозволів на в’їзд та бойовими діями, що здійснюються цими особами.
Одночасно Кулбергс закликав країни-члени ЄС повернутися до питання використання 210 мільярдів євро російських суверенних активів, які були заморожені на території Європи. Він відхилив аргументи щодо можливих юридичних оскаржень з боку Москви після завершення конфлікту, підкреслюючи пріоритетність вирішення фінансових питань для України.
Дипломатична взаємодія та повоєнне врегулювання
Кулбергс також висловив критику щодо ініціативи Президента Європейської ради, інституції, що визначає загальні політичні напрямки та пріоритети Європейського Союзу, Антоніу Кошти стосовно налагодження каналів комунікації з Кремлем. Він підкреслив, що такі рішення вимагають консолідованої позиції всіх країн-членів ЄС. Будь-які прямі контакти з Кремлем були охарактеризовані як неефективні за відсутності сигналів готовності російського лідера Володимира Путіна до переговорів. За оцінкою Кулбергса, подібні процеси нададуть Росії можливість для перегрупування та підготовки до подальших дій.
Водночас, Кулбергс заявив про необхідність готовності Латвії до відновлення дипломатичних відносин з Росією. Ця можливість розглядається після виконання Росією вимог щодо виплати репарацій Україні та притягнення до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах. У якості прецеденту було наведено повоєнну Німеччину, підкресливши принцип визнання провини, відшкодування та покарання, що уможливило її реінтеграцію в міжнародне співтовариство.
Тенденції візової політики та прогнози
У країни Європейського Союзу видали понад 630 тисяч віз громадянам Російської Федерації. Питання візового режиму для росіян неодноразово ставало предметом внутрішніх розбіжностей серед членів ЄС. Зокрема, під час обговорення останнього пакету санкцій, Франція та Італія виступали проти повного обмеження в’їзду для російських військовослужбовців, аргументуючи необхідність регулювання цього питання в рамках чинних візових правил ЄС, а не санкційного механізму. Проте, північні та східні країни ЄС наполягали на застосуванні суворіших обмежень.
У результаті було розроблено юридичні та політичні основи для запровадження заборони на в’їзд російським військовим та колишнім військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях. При цьому, рішення щодо конкретних термінів набрання чинності цієї заборони було делеговано окремим країнам-членам ЄС.
Кулбергс також висловив застереження щодо потенційних ризиків після припинення вогню, прогнозуючи зростання міграційних потоків. За його оцінкою, тисячі деморалізованих війною військових можуть прагнути виїзду з Росії, що у поєднанні з потенційним економічним колапсом країни може спровокувати значну хвилю міграції до сусідніх держав.
