Ключові факти щодо продовження санкцій ЄС
- Країни Європейського Союзу не досягли згоди щодо виключення засновника USM Holdings Алішера Усманова та співзасновника Альфа-груп Михайла Фрідмана із санкційного списку.
- Відсутність консенсусу перешкоджає продовженню обмежувальних заходів проти майже трьох тисяч фізичних та юридичних осіб, яких звинувачують у сприянні агресії Росії проти України.
- Термін дії поточних санкцій спливає наприкінці вівторка, .
- Латвія виступила проти запропонованого компромісу, який передбачав виключення згаданих бізнесменів в обмін на продовження санкцій на 36 місяців.
Дипломатичні переговори та їхні наслідки
Посли 27 держав-членів ЄС не дійшли згоди під час зустрічі у вівторок вранці. Це стало третім обговоренням питання протягом приблизно 24 годин. Дипломатичні представники планували провести додаткову зустріч пізніше того ж дня, за кілька годин до встановленого терміну.
У разі відсутності рішення, санкції проти майже трьох тисяч осіб та організацій, включаючи президента РФ Володимира Путіна, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, депутатів Держдуми, а також великі російські банки, енергетичні компанії та підприємства військово-промислового комплексу, автоматично припинять свою дію. Європейський Союз розглядає можливість тимчасового продовження санкційного режиму до досягнення остаточної домовленості, як зазначив один із дипломатів. Попередньо термін дії обмежень вже продовжувався на тиждень.
Позиція Латвії та українська реакція
Перешкодою для досягнення згоди стала позиція Латвії. Рига, поряд з іншими країнами ЄС, виступає проти виключення Алішера Усманова та Михайла Фрідмана з санкційного списку, як зазначається у матеріалі The Guardian. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив про відмову його країни від запропонованого компромісу, який передбачав виключення двох бізнесменів в обмін на продовження санкційного списку на 36 місяців. Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже, за словами Кулбергса, працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа для пошуку варіанту, що відповідатиме інтересам Риги.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга раніше кваліфікував можливе виключення Усманова та Фрідмана як неприйнятне. Він висловив позицію, що такий крок може бути інтерпретований Москвою як послаблення санкційного тиску, який, на його думку, потребує посилення.
Контекст політики санкцій ЄС
Ситуація навколо продовження санкцій є частиною ширшої дискусії в Європейському Союзі щодо ефективності та механізмів обмежувальних заходів. 17 серпня голова європейської дипломатії Кая Каллас анонсувала плани ЄС щодо представлення нового пакету санкцій проти Росії, який, за її словами, може стати наймасштабнішим з початку повномасштабного вторгнення. Пізніше видання Радіо Свобода, посилаючись на джерела, уточнило, що йдеться про приблизно 1600 фізичних осіб та компаній, значна частина яких пов’язана з російським військово-промисловим комплексом.
21 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга ініціював спеціальний пакет антибалістичних санкцій проти Росії під час розмови з Каєю Каллас, що відбулася після масованої атаки на Київ.
У ЄС тривають обговорення щодо механізму ухвалення санкцій. Одинадцять країн блоку виступили за скасування принципу одностайності, який дозволяє окремим державам, зокрема Словаччині, блокувати рішення більшості членів. 3 вересня видання Politico повідомило, що уряд Словаччини відхилив пропозицію продовжити на 12 місяців пакет індивідуальних санкцій ЄС проти Росії.
18 вересня газета Financial Times, посилаючись на власні джерела, інформувала про розгляд ЄС варіантів компромісів щодо санкцій проти російського олігарха Алішера Усманова. Метою цих компромісів було врегулювання протистояння з Францією. Франція та Словаччина раніше заблокували пропозицію щодо продовження всіх санкцій на 12 місяців, вимагаючи виключити з переліку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова, як писало видання. Вимога Франції пов’язана із запропонованою угодою про обмін ув’язненими з Азербайджаном.
