- Європейський Союз продовжив тимчасовий захист для громадян України до 4 березня 2028 року.
- Введено нові вимоги: особи, які вперше звертаються за тимчасовим захистом у ЄС, мають підтвердити відсутність проблем з військовим обліком в Україні.
- Європейська Комісія пояснила зміни прагненням продовжувати допомогу Україні без підриву її обороноздатності, з посиланням на консультації з українською стороною.
- Рішення сформульовано гендерно нейтрально, що призвело до неоднозначностей у застосуванні, зокрема, щодо жінок.
- Фіксація військового статусу через застосунок «Резерв+» виявила різницю в інтерпретації для чоловіків та жінок.
- Європейська Комісія готує інструкції для держав-членів щодо коректного тлумачення нових правил.
- Міністерство закордонних справ України рекомендує громадянам фіксувати факт виїзду з країни та надає механізм отримання відповідної довідки.
Продовження захисту та введення нових вимог
30 липня Європейський Союз ухвалив рішення про продовження тимчасового захисту для українців. Термін дії цього механізму поширено до 4 березня 2028 року. Одночасно з цим рішенням набули чинності нові правила, що стосуються військового обліку громадян України.
Згідно з цими правилами, особи, які прибувають до ЄС і вперше звертаються за тимчасовим захистом, зобов’язані підтвердити відсутність обставин, що перешкоджають військовому обліку на території України. Підтвердження може включати документи про звільнення від служби, факт проходження служби або відсутність призову. Основним способом підтвердження є штамп у паспорті про законний виїзд. У разі його відсутності, розглядаються інші документи, електронні або паперові, що свідчать про звільнення від військового обов’язку або право на виїзд при перебуванні на обліку. Серед таких документів згадується витяг із застосунку «Резерв+».
Мотивація рішення та попередні дискусії
Європейська Комісія аргументувала впровадження цих змін наміром продовжувати підтримку українських громадян, не послаблюючи при цьому обороноздатність України. Дискусії щодо цих змін розпочалися ще у 2025 році. 28 червня єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер, посадова особа Європейської Комісії, яка відповідає за міграційну політику, під час пресконференції у Брюсселі заявив, що ці заходи були ініційовані на запит України. Пізніше представник Єврокомісії уточнив, що комісар мав на увазі консультації Комісії з українською стороною, а не прямий запит з боку української влади, як зазначається у матеріалі babel.ua.
Рішення також відображає позиції країн-членів ЄС, особливо тих, що приймають найбільшу кількість українських біженців. Ще до офіційної пропозиції Єврокомісії, окремі європейські уряди обговорювали аналогічні ініціативи. Так, у жовтні 2025 року Німеччина висловилася за обмеження в’їзду молодих українських чоловіків до ЄС. У лютому 2026 року Данія та Норвегія майже одночасно анонсували плани щодо обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків. У червні питання обговорювалося на рівні ЄС; під час зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС 4 червня Чехія, зокрема, виступала за виключення українських чоловіків призовного віку з-під нового тимчасового захисту.
Формулювання правила та ризики дискримінації
На етапі обговорень Європейська Комісія розглядала можливість введення обмежень для українських чоловіків віком від 23 до 60 років. Проте Рада Європи, міжнародна організація, що захищає права людини та демократію, попередила держави-члени ЄС про потенційний ризик дискримінації за гендерною та віковою ознаками. Комісар з прав людини Майкл О’Флаєрті підкреслив, що право України на призов громадян на військову службу не скасовує обов’язку інших країн надавати міжнародний захист. Отже, виключення цілої групи українців з тимчасового захисту виключно за статтю та віком без індивідуального обґрунтування вважалося неприпустимим.
У результаті остаточне рішення ЄС містило гендерно нейтральне формулювання. Воно не згадує конкретно чоловіків чи жінок, але посилається на осіб, які мають військові зобов’язання в Україні. В документі Ради ЄС зазначено: «Тимчасовий захист надається лише тим особам, хто виконав свої військові зобов’язання в Україні, за умови предʼявлення у відповідних випадках підтверджуючих документів».
Імплементаційні виклики та наслідки
Рішення було ухвалено влітку, перед традиційним сезоном відпусток у європейських інституціях. Це призвело до того, що уряди країн ЄС отримали нове правило без детальних роз’яснень від Брюсселя. Така ситуація створила комунікаційний розрив, який позначився, зокрема, на українських жінках.
У серпні 2026 року в соціальних мережах почали з’являтися повідомлення про випадки, коли при оформленні захисту в Іспанії, Чехії, Румунії, Болгарії та Бельгії від українок вимагали військово-облікові документи, а в деяких ситуаціях відмовляли у наданні захисту.
Проблема полягає в тому, що практичне підтвердження військового статусу для чоловіків і жінок має розбіжності. Рішення Ради ЄС згадує застосунок «Резерв+» як інструмент для перевірки військового обліку. Для чоловіків призовного віку запис у цьому застосунку зазвичай чітко відображає їхній статус. Натомість для жінок, які перебувають на військовому обліку, такий запис може бути неоднозначним: він підтверджує лише факт обліку, але не надає інформації про фактичне проходження військової служби. Це може призвести до ситуації, коли європейський чиновник, бачачи відмітку про військовий облік, вимагатиме від жінки додаткових документів або пояснень для доведення її цивільного статусу та права на тимчасовий захист.
Реакція та подальші дії
Європейська Комісія визнає необхідність роз’яснень. 20 червня речник Єврокомісії Маркус Ламерт повідомив, що вже надано «робочий документ із відповідями на поширені запитання» для держав-членів, а детальні настанови для інтерпретації нових правил будуть опубліковані найближчими тижнями. Ламерт окремо наголосив, що рішення Ради ЄС не робить розмежування між чоловіками та жінками, посилаючись лише на військову або попередню військову службу.
До моменту врегулювання цього питання Міністерство закордонних справ України рекомендує громадянам, незалежно від статі та віку, під час перетину кордону просити прикордонників проставляти у закордонному паспорті відмітку (штамп) про виїзд. Для осіб, які вже перебувають за кордоном і потребують офіційного підтвердження перетину українського кордону, передбачена процедура подання заяви до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України. Заява подається за зразком, доступним на сайті, шляхом надсилання на електронну пошту adpsu@dpsu.gov.ua. ДПСУ у відповідь надсилає офіційну довідку, що може бути використана як доказ законного виїзду для європейських чиновників. Додаткові роз’яснення МЗС обіцяє опублікувати на своєму сайті та на сайтах українських дипломатичних представництв за кордоном.
