Європейська служба зовнішніх дій (ЄСЗД) ініціює наймасштабніше розширення санкційних списків з моменту початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну. Процес передбачає включення приблизно 1600 фізичних осіб та компаній, значна частина яких пов’язана з російським військово-промисловим комплексом.
Механізм та інтенсивність розширення
Поточна ініціатива не передбачає формування нового секторального пакету обмежень. Її фокус – внесення додаткових фізичних та юридичних осіб до вже існуючих санкційних переліків Європейського Союзу. Європейська служба зовнішніх дій також планує впровадити регулярне оновлення цих списків. Пропозиції щодо персональних санкцій будуть готуватися щомісяця, з метою їх затвердження під час засідань Ради ЄС із закордонних справ, як зазначається у матеріалі nv.ua з посиланням на дипломата ЄС, обізнаного з підготовчим процесом.
Очікується, що вже у вересні будуть представлені окремі пропозиції стосовно осіб та організацій, причетних до порушень прав людини та гібридних операцій Російської Федерації. Ці пропозиції планують представити послам країн ЄС у Комітеті постійних представників (Coreper) – ключовому органі, що готує роботу Ради ЄС – на початку вересня, а їх затвердження прогнозується у жовтні.
Оцінка масштабів та наслідків
Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас підтвердила підготовку такого розширення. За її словами, у разі ухвалення, кількість російських суб’єктів, на які поширюються санкції, збільшиться на третину. Каллас оцінила економічні наслідки вже запроваджених санкцій Європейського Союзу для Росії у понад один трильйон євро. Вона також наголосила, що став найбільш смертоносним місяцем для цивільного населення України з початку повномасштабного російського вторгнення, кваліфікуючи російські атаки як «систематичний терор». За її висновками, санкційний тиск на Москву повинен посилюватися до завершення війни.
Виклики консенсусу та прецеденти
Ця ініціатива відбувається на тлі викликів, пов’язаних із досягненням одностайності серед 27 країн-членів Європейського Союзу. Переговори щодо 21-го пакету санкцій продемонстрували зростаючі складнощі у формуванні консенсусу. Зокрема, Болгарія домоглася виключення зі списку обмежень патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника «Лукойлу» Вагіта Алекперова.
Наприкінці Франція та Італія виступали проти запровадження через санкційний механізм повної заборони на в’їзд до ЄС для громадян Росії, які брали участь у війні проти України. У відповідь Європейський Союз створив правову основу для таких обмежень, однак рішення про їх практичне застосування належить до компетенції Ради ЄС.
23 Євросоюз ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. Тенденція до розширення та періодичного оновлення санкційних списків свідчить про адаптацію механізму санкцій до умов довготривалої конфронтації, незважаючи на внутрішньополітичні та дипломатичні виклики серед країн-членів.
