- Традиція неформальних дипломатичних вечерь, організованих послами США для європейських союзників у Брюсселі, припинилася після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
- Ці зустрічі, що проводилися приблизно раз на місяць за участі менше десятка дипломатів, слугували платформою для обміну відвертими думками та досягнення консенсусу.
- Зміна дипломатичного формату співпала із посиленням тиску з боку адміністрації Трампа на Європейський Союз, що виражалося у введенні мит та критичних висловлюваннях.
- Ці трансформації розглядаються як індикатор послаблення традиційного американського дипломатичного впливу в Європі.
Перехід від неформальних до формалізованих відносин
Протягом багатьох років посли Сполучених Штатів Америки використовували формат неформальних вечерь у Брюсселі як інструмент для консолідації європейських союзників, обміну позиціями та формування консенсусу. Однак, як зазначається у матеріалі Politico, ця практика була припинена після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Значення неформальних майданчиків
Дев’ять діючих та колишніх дипломатів з країн Європейського Союзу та інших держав описали ці вечори як одні з найбільш ефективних дипломатичних майданчиків. Зустрічі, які американські дипломати називали «вечерями однодумців», проводились приблизно щомісяця. На них зазвичай були присутні менше десятка учасників, включаючи послів кількох країн ЄС та представників стратегічно важливих партнерів за межами Союзу.
Іноді на таких зустрічах був присутній Бйорн Зайберт, глава кабінету президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, що є впливовою посадою в адміністративній структурі ЄС. Обстановка під час цих вечерь передбачала обмін відвертими думками за келихами каберне совіньйон та шардоне з Напи, а також тарілками стейків і риби, приготованих на оновленій професійній кухні. Метою такого формату було попереднє розуміння позицій урядів та інститутів ЄС до початку офіційних переговорів.
Колишній американський дипломат характеризував цей процес як «кров у жилах дипломатичної системи». Він наголошував на можливості обговорити неформальні «червоні лінії», політичні реалії країн-учасниць та знайти точки дотику, що не завжди можливо в офіційних умовах.
Зміна парадигми: віддалення США від Брюсселя
Припинення таких зустрічей інтерпретується як прояв ширшого віддалення Сполучених Штатів від Брюсселя. Цей процес відбувається на тлі посилення тиску з боку адміністрації Трампа на Європейський Союз.
З моменту повернення до влади Дональд Трамп ввів мита на європейські товари, висував погрози щодо виведення військ з країн-членів НАТО, висловлював намір придбати Гренландію та регулярно позиціонував Європу як опонента, а не стратегічного партнера, як зазначається у матеріалі Politico. Ці дії відображають зміну зовнішньополітичного курсу.
У контексті цих подій, за свідченнями двох дипломатів ЄС, місія США зменшила акцент на розбудові відносин та відійшла від неформальних методів дипломатії. Ця неформальна дипломатія тривалий час була ефективним інструментом Вашингтона для формування дискусій та отримання підтримки серед європейських союзників.
Нові формати та їх обмеження
Попри відмову від «вечерь однодумців», американська місія не припинила повністю дипломатичну діяльність у вузьких форматах. Два дипломати, які не є громадянами ЄС, підтвердили, що місія час від часу організовувала обіди та вечері, хоча й рідше та у зміненому форматі. Зокрема, періодично проводяться зустрічі членів розвідувального альянсу «П’ять очей» (США, Велика Британія, Канада, Австралія та Нова Зеландія) або «Четвірки» (США, Японія, Індія та Австралія).
Однак дипломати з ЄС та країн, що не входять до ЄС, зазначили, що ці заходи не аналогічні за форматом та метою попереднім «вечерям однодумців».
Колишній американський дипломат згадував про жартівливе суперництво між послами щодо вибору найкращого кухаря та вина, що підкреслювало неформальну атмосферу минулих зустрічей.
Наслідки для американського впливу
Дипломати розглядають ці трансформації як індикатор ширшого процесу: поступового послаблення американського впливу. Протягом десятиліть Сполучені Штати вважалися незамінним дипломатичним актором у Брюсселі, здатним скликати союзників, формувати дискусії та збирати інформацію через розгалужену мережу зв’язків. Ця точка зору наразі змінюється.
Контекст саміту G7 та глобальні виклики
Ці зміни відбуваються на тлі глобальних викликів, зокрема, саміту G7, який проходив 15–17 червня у французькому місті Евіан-ле-Бен. У цьому заході брали участь лідери Великої Британії, Канади, Німеччини, Італії, Франції, Японії, Сполучених Штатів та Європейського Союзу. Однією з ключових тем саміту була війна Росії проти України. Президент України Володимир Зеленський був присутній як гість. Очікувалося, що світові лідери разом із Зеленським спробують вплинути на Дональда Трампа з метою схилити Росію до переговорів на основі п’яти умов для справедливого миру, які раніше були узгоджені з Україною лідерами Великої Британії, Німеччини та Франції. Саміт розпочався на тлі масованого удару Росії по Києву, включаючи атаку на Києво-Печерську лавру, в ніч проти 15 червня.
