Ціни на сезонні фрукти й овочі у травні 2026 року зашкалюють. Українці шоковані. Полуниця в Львові – 250 гривень за кілограм. Томати в супермаркетах підкорюють планку в 300 гривень. Насправді, ніхто не може пояснити цей абсурд. Звичайно, щорічна сезонність, здавалося б, повинна зняти напругу, але влітку нас чекає зовсім інша картина.
Сезон 2026 року обіцяє бути дорожче, ніж минулорічний. І тут не тільки проблема в погоді. Фермери страждають через зростання витрат. Витрати на логістику? Вони взлетіли! Ракетні вартість пального штовхає вгору все – від плівок для теплиць до добрив. І все це підсилиється порушенням логістичних ланцюгів. Яка ще правда потрібна, щоб побачити цю імітацію благополуччя?
Погода також не радує. Весна – тепла, потім – різка холоднеча. Сніг у квітні? Справжнє свято для ранніх овочів та кісточкових культур. Мороз на етапі цвітіння знищив частину врожаю, про що з болем говорить професорка Тетяна Івченко. І ми знову мусимо терпіти – усі ці сподівання на літнє зниження цін виявилися блефом.
Шквальні вітри рвали тунельні укриття і теплиці. Затримка на ринку, рання продукція – дорожча, а зниження цін не передбачається. І тут ми знову на межі – рання картопля під морозом, а яблука, груші, вишні хоч і витримали, але й тут ми отримали збитки. Хто може запевнити, що імпорт врятує цю ситуацію? Польща також переживає негаразди.
Усередині системи – криза робочої сили. Фермери змушені підвищувати зарплати, але це не гарантує, що вони зможуть знайти працівників. Дефіцит – це страшне слово, яке вбиває надії на успіх. Система дише у спину, а ми страждаємо від її безвідповідальності.
Сезонність стає на заваді! Люди шукають стабільності – замість цього ми отримуємо тимчасову зайнятість. Ситуація зі спаржею – класичний приклад: сезон змістився, а зарпувати потрібно по-справжньому.
Малі фермери й підприємства зараз крокують обережно. Високі ризики змушують їх без зайвих слів вирішувати: закладати великі площі чи чекати на кращі часи. Низька купівельна спроможність – ще один удар. Люди переходять на дешевші варіанти. Вони відкидають овочі та фрукти, беручи лише найнеобхідніше.
І не забуваймо про енергетичну нестабільність. Тепличникам доводиться працювати на генераторах – собівартість зростає, а з нею й ціни.
Сезон спаржі 2026 року? Це фіаско, кінець. Перший урожай знищений. Хоча спаржа зовсім не хоче вмирати – вона зараз почала рости, але… Ціни нереальні. У Львові 500 гривень за кілограм, а минулого тижня – 700. Рік тому ми платили 285 гривень. Ви ж розумієте, що відбувається?
Галузь вирощування спаржі зростає, але війна забрала частину виробництва. Втрати є, але на Волині культура ще жива. А от ягідна ситуація краща. Лохина – в цвіті, і втрати мінімальні, але знову ж: собівартість залишається на порядку денному. Якщо погода не створить нових катастроф, саме вона буде формувати ціни на овочі та фрукти.
Першоджерело: https://zaxid.net/
